Презентують книгу про національно-визвольний рух на Чернігівщині

У понеділок в Українському домі відбудеться презентація книги нарисів Олександра Ясенчука "Сіверщина в боротьбі за волю" про національно-визвольну боротьбу першої половини ХХ ст. на Чернігівщині.

Про це повідомляє Націоналістичний портал

Видання містить нариси про боротьбу українців проти російської агресії та радянської окупації на чернігівському Поліссі в першій половині ХХ століття. Родзинкою книги є унікальні спогади Героя України Левка Лук’яненка про антибільшовицьке повстання початку 30-х років під проводом Рябченка в Городнянському районі Чернігівської обл.

Книжка вийшла в рамках проекту "Інтелектуальна Самооборона" і відкриває собою серію видань, спрямованих на руйнування історичних міфів щодо Чернігово-Сіверського краю. 

Читайте статтю Ясенчука про лівобережних повстанців на ІП

У презентації візьмуть участь: автор Олександр Ясенчук, журналіст Ростислав Мартинюк, історик Віктор Рог, радянський політв'язень родом з Чернігівщини та Герой України Левко Лук’яненко та громадський діяч Віталій Корж.

 

Понеділок, 12 жовтня, 14:00

Місце: Український дім (м. Київ, вул. Хрещатик, 2).

Вхід вільний

І.Б.

Томаш Ґарріґ Масарик: Президент-визволитель

В аудиторії празького університету шуміли студенти. Молоді люди відмовлялися спілкуватися зі своїм викладачем – професором філософії Томашем Масариком. Викладач писав крейдою на дошці свої звернення, однак у відповідь чув лише свист студентів, які таким чином бойкотували його лекцію. На дітей Масарика нападали дорогою до школи, а дружина Шарлотта стала ціллю насмішок та презирства. Сам Масарик отримав ярлик «зрадника» та «єврейського агента». На дворі був 1900 рік і в Празі вирувала антисемітська «Гілснеріада». Протягом наступних двадцяти років Томаш Масарик зі «зрадника» перетворився на «батька нації» та «президента визволителя».

Кава і «Велика депресія»

Навряд чи бідні й голодні люди потребували насамперед кави, але на чашку вони бодай могли сподіватися. Відстоявши довжелезну чергу на доброчинну кухню, людина «отримувала миску кукурудзяної каші, часто без молока й цукру, і кухоль кави». Сільські жителі, втративши свої ферми, ставили на узбіччях намети і трималися на «квасолі і чорній каві». Дороті Дей згадувала, як чоловіки приходили до благодійних пунктів католицького робітничого руху "по одяг, черевики, шкарпетки чи плащ": "Коли у нас нічого не залишалося, ми казали: "Посидьте, випийте кави. Візьміть сендвіч". Кави ми варили дедалі більше".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка