АНОНС: історики розкажуть про українське військо - від козаків до АТО

Публічна дискусія "Українці - народ-військо. Як українці свої армії творили: від козаків до АТО" відбудеться в рамках проекту "Історія: (не)засвоєні уроки".

Про це ІП повідомили організатори заходу.

Дискусія присвячена Дню захисника Україна, який уперше відзначатиметься на офіційному рівні 14 жовтня.

Сьогодні справа захисту української незалежності згуртувала і кадрових військових, і добровольців, і волонтерів, тому коло тих, кого ми вшановуємо як захисників України, включає і їх.

"Кожен селянин, ідучи на працю в поле, завжди має з собою рушницю на плечах і шаблю або тесак при боці", - писав ще1594-го про українців австрієць Еріх Лясота, посланець імператора Священної Римської імперії, який місяць пробув на Запорозькій Січі. 

 

"Про тяглість історії українського війська важливо говорити саме зараз, в умовах війни на Сході України і особливої ролі війська в збереженні незалежності і територіальної цілості держави", зазначають організатори.

Чотири спікери розкажуть про чотири епохи: козацтво - Армія УНР - УПА - сили АТО:

директор Науково-дослідного інституту козацтва, д.і.н. Тарас Чухліб;

співробітник Українського інституту національної пам’яті, к.і.н. Ярослав Файзулін;

Голова Українського інституту національної пам’яті, к.і.н. Володимир В'ятрович;

журналіст, к.п.н. Євген Магда.

Модератор — співробітник Українського інституту національної пам’яті, к.і.н.Сергій Громенко

12 жовтня, понеділок, 18:30

Дискусія "Українці - народ-військо. Як українці свої армії творили: від козаків до АТО"

Місце: хол Національного музею історії України, вул. Володимирська, 2.

Вхід вільний

І.Б.

Година папуги. Діти пишуть Сталіну

Чапський чув, як тут кажуть: "То чорт дорогою іде". Нібито, якщо кинути у вихор сокирою — потече кров. Дивні тут забобони. Учора ті "чорти" вилися попід ногами і перебігали дорогу збудженим і усміхненим колегам Чапського. Він заздрив щастю колег, які вже пішли за колючий дріт і табірні мури у далекий, широкий світ.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина І

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Лютнева драма президента Бенеша

За столом в кабінеті президента Чехословаччини на Празькому Граді сидів сивий хворий чоловік. Президенту Едвардові Бенешу було лише 63 роки, проте постійні хвороби і тиск з боку політичних опонентів цілковито виснажили його. Президент щойно підписав призначення нового комуністичного уряду. Його держава, яку він власноруч засновував, будував і за яку бився десятиліттями, провалювалася в морок комуністичної диктатури. І під вироком Чехословаччині стояв його, Едварда Бенеша, підпис. Одного з найбільших демократів в історії центральної Європи ХХ століття.

Панас Мирний у 1917 році. Живий і голодний статський радник

Ні, Панас Мирний не помер у ХІХ столітті. Він та Іван Нечуй-Левицький - два письменники-класики, хто пережив революцію. І хоча його роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні" вивчали в школі всі без винятку покоління українців, для більшості цей факт - неабияка новина.