Спецпроект

Почалася підготовка до вшанування 85-х роковин Голодомору

В день відкриття в столиці США Вашингтоні меморіалу жертвам Голодомору відбулася перша зустріч ініціативної групи з підготовки до 85-х роковин трагедії.

Їх Україна та весь цивілізований світ будуть вшановувати у 2018 році.

У засіданні взяли участь:

Володимир В'ятрович - голова Українського інституту національної пам'яті;

Іван Васюник - співкоординатор Громадського комітету вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932-33 років;

Стефан Романів - Генеральний секретар Світового конгресу українців та голова Міжнародного Комітету CКУ із визнання Голодомору геноцидом;

Ірина Мицак - секретар Міжнародного Комітету CКУ із визнання Голодомору геноцидом;

Михайло Ратушний - Голова Української всесвітньої координаційної ради.

Учасники зустрічі вважають за необхідне об'єднати зусилля української влади, громадськості та світового українства для підготовки до сумних роковин. З цією метою ухвалено рішення щодо розробки спільного Плану підготовки до вшанування 85-х роковин Голодомору в Україні.

"Відновлення історичної правди про Голодомор, сприяння визнанню Голодомору 1932-33 років у світі й надалі повинно бути одним із пріоритетів внутрішньої та міжнародної політики для української влади", - заявляють учасники зустрічі.

Громадський комітет вшанування пам'яті жертв Голодомору та Світовий конгрес українців звернуться до Президента України та Уряду щодо завершення будівництва в Києві другої черги Меморіалу пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років – а саме спорудження музею.

Як відомо, жертв Голодомору – геноциду українського народу – вшановують щороку в четверту суботу листопада. Цьогоріч цей день пам'яті випадає на 28 листопада. По всій Україні відбудуться поминальні заходи. У Києві біля Меморіалу жертв Голодомору вони розпочнуться о 15-й годині за участі перших осіб держави. О16.00 - загальнонаціональна хвилина мовчання й початок акції "Засвіти свічку у вікні".

І. Б.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.