АНОНС: У Києві відзначать 155-у річницю Січневого повстання

Посольство Республіки Польща у Києві спільно з Польським Інститутом у Києві запрошують на урочистість з нагоди 155-ї річниці Січневого повстання, що пройде у Національному історико-архітектурному музеї «Київська фортеця».

У рамках урочистостей в аудіовізуальному залі Північної напівбашти музею відбудеться о 14:00 — показ фільму "Січневе повстання 1863". Фільм буде показано мовою оригіналу з українськими субтитрами.

 

О 14:20 матиме місце лекція полковника Тадеуша Кшонстека на тему "Традиції Січневого повстання у польській армії в 1918—2017 роках".

Після завершення лекції - дискусія за кавою та чаєм.

Після завершення першої частини урочистостей, які відбуватимуться у Північній напівбашті Київської цитаделі, організатори запрошують на екскурсію до Косого капоніру, де розташувалася оновлена експозиція.

Наступним пунктом програми урочистостей буде відкриття меморіальної дошки Владиславу та Зигмунту Падлевським – героям повстання, які загинули у боротьбі проти царату.

Урочистість розпочнеться о 16 годині біля Меморіалу розстріляним керівникам Січневого повстання 1863 року за участі Надзвичайного та Повноважного Посла Республіки Польща в Україні Яна Пєкло та Надзвичайного та Повноважного Посла Литовської Республіки в Україні Марюса Януконіса.

Час: понеділок, 22 січня, 14.00-16.00

Місце: Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця", вулиця Госпітальна, 24А

Вхід вільний

Протягом тижня у Камінному залі фортеці працюватиме виставка графіки Артура Гротгера (1837—1867).

 Артур Гротгер, цикл "Polonia", картина "Bitwa". джерело:Pinterest

Артур Гротгер, польський живописець, ілюстратор та рисувальник, один з провідних представників польського романтизму, що став відомим передовсім завдяки циклу творів на тему Січневого повстання 1863-1864 років.

Наприкінці XIX століття ці цикли почали вважати хроніками минулих подій. На виставці представлено три цикли цієї хроніки, а саме: „Polonia": 1863, „Lituania": 1864–1866 та Долина сліз (Війна) 1866–1867.

Січневе повстання (1863 –1864) – національно-визвольне повстання поляків проти Російської імперії, яке охопило землі Королівства Польського, Литви і частково Білорусі та Правобережної України. Причинами повстання стало прагнення національно свідомої частини польського суспільства здобути державну незалежність і відновити Річ Посполиту. Піднесенню польського національного руху сприяли успіхи у визволенні та об'єднанні Італії, зростання демократичних сил в європейських країнах, утворення й діяльність таємних радикально-демократичних організацій у Росії.

До вересня 1864 повстання було придушене, тільки окремі загони протрималися до початку 1865. Російський уряд жорстоко розправився з учасниками повстання: сотні поляків були страчені, тисячі вислані в Сибір або віддані в армію, а їхнє майно конфісковане. Було скасовано залишки автономії Королівства Польського. Січневе повстання, ставши найбільш масовим і демократичним з усіх польських національно-визвольних повстань ХІХ ст., сприяло зростанню національної свідомості дедалі більш широких верств польського суспільства і тим самим формуванню модерної польської нації.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.