АНОНС: У Києві відзначать 155-у річницю Січневого повстання

Посольство Республіки Польща у Києві спільно з Польським Інститутом у Києві запрошують на урочистість з нагоди 155-ї річниці Січневого повстання, що пройде у Національному історико-архітектурному музеї «Київська фортеця».

У рамках урочистостей в аудіовізуальному залі Північної напівбашти музею відбудеться о 14:00 — показ фільму "Січневе повстання 1863". Фільм буде показано мовою оригіналу з українськими субтитрами.

 

О 14:20 матиме місце лекція полковника Тадеуша Кшонстека на тему "Традиції Січневого повстання у польській армії в 1918—2017 роках".

Після завершення лекції - дискусія за кавою та чаєм.

Після завершення першої частини урочистостей, які відбуватимуться у Північній напівбашті Київської цитаделі, організатори запрошують на екскурсію до Косого капоніру, де розташувалася оновлена експозиція.

Наступним пунктом програми урочистостей буде відкриття меморіальної дошки Владиславу та Зигмунту Падлевським – героям повстання, які загинули у боротьбі проти царату.

Урочистість розпочнеться о 16 годині біля Меморіалу розстріляним керівникам Січневого повстання 1863 року за участі Надзвичайного та Повноважного Посла Республіки Польща в Україні Яна Пєкло та Надзвичайного та Повноважного Посла Литовської Республіки в Україні Марюса Януконіса.

Час: понеділок, 22 січня, 14.00-16.00

Місце: Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця", вулиця Госпітальна, 24А

Вхід вільний

Протягом тижня у Камінному залі фортеці працюватиме виставка графіки Артура Гротгера (1837—1867).

 Артур Гротгер, цикл "Polonia", картина "Bitwa". джерело:Pinterest

Артур Гротгер, польський живописець, ілюстратор та рисувальник, один з провідних представників польського романтизму, що став відомим передовсім завдяки циклу творів на тему Січневого повстання 1863-1864 років.

Наприкінці XIX століття ці цикли почали вважати хроніками минулих подій. На виставці представлено три цикли цієї хроніки, а саме: „Polonia": 1863, „Lituania": 1864–1866 та Долина сліз (Війна) 1866–1867.

Січневе повстання (1863 –1864) – національно-визвольне повстання поляків проти Російської імперії, яке охопило землі Королівства Польського, Литви і частково Білорусі та Правобережної України. Причинами повстання стало прагнення національно свідомої частини польського суспільства здобути державну незалежність і відновити Річ Посполиту. Піднесенню польського національного руху сприяли успіхи у визволенні та об'єднанні Італії, зростання демократичних сил в європейських країнах, утворення й діяльність таємних радикально-демократичних організацій у Росії.

До вересня 1864 повстання було придушене, тільки окремі загони протрималися до початку 1865. Російський уряд жорстоко розправився з учасниками повстання: сотні поляків були страчені, тисячі вислані в Сибір або віддані в армію, а їхнє майно конфісковане. Було скасовано залишки автономії Королівства Польського. Січневе повстання, ставши найбільш масовим і демократичним з усіх польських національно-визвольних повстань ХІХ ст., сприяло зростанню національної свідомості дедалі більш широких верств польського суспільства і тим самим формуванню модерної польської нації.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.