В Архіві СБУ спрощують отримання документів відповідно до «декомунізаційних» законів

З 1 вересня Галузевий державний архів Служби безпеки України запровадив нові правила користування документами Національного архівного фонду у читальному залі. Правила привели у відповідність до Закону «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», що входить в пакет так званих «декомунізаційних».

Як пояснює директор Архіву СБУ Ігор Кулик, абсолютно всі користувачі – громадяни України, іноземці, особи без громадянства – мають право користуватися власними технічними засобами та безкоштовно копіювати необхідні документи.

Також залишилась без змін можливість безплатного виготовлення електронних або паперових копій документів силами архіву. Чинна практика витребування справ на прохання користувачів з/до регіональних архівів СБУ.

"Раніше працівники архівів часто не видавали документів, бо боялися, що користувач оприлюднить якісь дані з них, а відповідальність нестиме архівіст, — пояснює Ігор Кулик. — Відтепер саме дослідник відповідальний за поширення архівної інформації. Тож завдання і обов’язок архівіста – надати будь-які запитувані документи, що значно спростить роботу істориків і дослідників".

Нагадаємо, що минулого року відновлено вільний доступ до розсекречених у 2008—2010 роках документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КГБ, які зберігаються в Архіві СБУ.

 

Сталий доступ до цих матеріалів повинен бути гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка як невід’ємну ознаку демократії передбачає обов’язкову можливість дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії.

21 травня набув чинності Закон України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", відповідно до якого запроваджується вільний доступ до архівів та передача їх з-під відомств силових органів до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП).

 

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.

Початок (не) братської колонізації

Сотня років знадобилась Росії, щоб нав’язати свою владу і запустити процес широкомасштабної колонізації України. Зусилля царату були спрямовані на цілковиту асиміляцію та інтеграцію у політичній, економічній, соціальній, культурній та духовній сферах суспільного життя.

Ніч розгону. Міленіали з Пласту, які не пішли з Майдану

Раннім ранком 30 листопада близько 2000 «беркутівців» атакували протестувальників, які залишались на Євромайдані. Ця ніч змінила історію України. Наступного дня – 1 грудня – сотні тисяч киян вийшли на масову акцію протесту. Ким були ті, хто залишився ночувати на Майдані Незалежності? Попри те, що основні лідери Євромайдану напередодні ввечері (29 листопада) фактично закликали розходитись. Прирікаючи тих, хто залишається, на маргіналізацію протесту. Як це вже було під час мовного Майдану.

Розстріляні під Базаром. Спогад учасника Другого зимового походу

"Я козак 6-ї стрілецької дівізії від себе і козаків, яких я знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає і ми не боїмось смерти, але до вас служити не підемо. Коли ж ви нас поб'єте, то знайте, що за нас вам помстить ввесь український нарід..."