Нові назви вулиць не завадять проголосувати на місцевих виборах

Центральна виборча комісія роз’яснила, що розбіжність у назві вулиці в списку виборців та паспорті громадянина, спричинена перейменуванням, не може бути перешкодою для реалізації права голосу. Зокрема на місцевих виборах 25 жовтня цього року.

Роз’яснення надійшло у відповідь на звернення Українського інституту національної пам’яті.

Заступник голови Центральної виборчої комісії Жанна Усенко-Чорна повідомила:

"Звертаємо увагу, що розбіжності у виборчій адресі виборця у списку виборців та паспорті громадянина України щодо найменування вулиці (проспекту, бульвару, площі, провулка, кварталу, кутка тощо) чи номера будинку в разі, якщо вони стосуються тієї самої вулиці чи того самого будинку та пов’язані з перейменуванням вулиці, зміною нумерації існуючого будинку, не можуть бути перешкодою для реалізації виборцем свого права голосу на відповідних виборах.

Викладене вище буде доведено до відома дільничних виборчих комісій, що здійснюватимуть підготовку та проведення місцевих виборів 25 жовтня 2015 року".

Відповідно до закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки" до 21 листопада має бути перейменовані низка населених пунктів та вулиць. Процес рухається жваво, тож в ряді міст перейменування вже відбулися або пройдуть найближчим часом, тобто ще до виборів.

Нагадаємо, закон не вимагає від громадян змінювати документи після зміни назви населеного пункту або вулиці — це можна зробити у зручний час, який не обмежений ніякими рамками, або не змінювати взагалі.

"Документи залишаються чинними безстроково, незважаючи на зміну назви адреси об’єкта - міста, району чи вулиці. Єдиний випадок, коли треба буде їх міняти – якщо ви захочете квартиру, будинок або їх частку подарувати, продати, залишити в спадщину. Тоді в нових документах автоматично буде вказана нова адреса", — роз’яснює юрист Українського інституту національної пам’яті Сергій Рябенко.

 

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.