АНОНС: У Львові дискутуватимуть про українсько-польські відносини крізь призму усної історії

30 вересня у Львові відбудеться дискусія "Роль усної історії в розв’язанні проблем міжнаціональних відносин" в межах щомісячного методологічного семінару Відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України.

Зустріч буде присвячена обговоренню методологічних особливостей реалізації польсько-українського проекту "Поєднання через важку пам'ять. Східна Галичина".

На основі зібраного протягом 2014 року усно-історичного матеріалу було опубліковано книгу з такою ж назвою — українською, польською та англійською мовами.

Електронна публікація є одним із способів репрезентації активних практик пам'яті про простих людей на тлі епохи тоталітаризму, зародження націоналізму і примусових переселень.

Дослідження реалізоване завдяки польсько-українській групі дослідників з метою глибшого аналізу багатонаціональних складних відносин. З 2012 року, дослідження проводилося на Волині та Східній Галичині, а тепер триває в Польщі та на Тернопільщині.

На основі зібраного усно-історичного матеріалу створюються публікації, документи, відео, і тепер - виставка. Результати дослідження регулярно представляються широкій аудиторії по обидва боки кордону з метою зміцнення польсько-українських відносин у вигляді соціальних ініціатив знизу.

Під час дискусії буде презентовано книгу "Поєднання через важку пам'ять. Східна Галичина" під редакцією Александри Зінчук.

Учасницями дискусії будуть:

Александра Зінчук – авторка та організаторка проектів "Поєднання через важку пам'ять. Волинь", "Поєднання через важку пам'ять. Східна Галичина" та "Поєднання через важку пам'ять. Тернопільщина", докторантка Університету Склодовської-Кюрі;

Оксана Кісь - к.і.н., ст.н. с., докторантка Інституту народознавства НАН України, президент Української асоціації дослідниць жіночої історії.

30 вересня, середа,15:00

Місце: конференц-зала Інституту народознавства НАН України (м. Львів, проспект Свободи, 15, ІІ поверх).

Організатори: відділ соціальної антропології Інституту народознавства НАН України, Історичний музей Польщі у Варшаві, Міністерство закордонних справ України. 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.