АНОНС: Виставку “Українська Друга світова” відкриють у Києві

Понад 6 мільйонів солдатів у шістьох арміях на всіх фронтах від Атлантики до Тихого океану. Яку роль відіграли ці українці у світовому протистоянні?

У центрі Києва, перед будівлею міськради, Український інститут національної пам’яті за участі Центру досліджень визвольного руху відкриють фотодокументальну виставку "Українська Друга світова".

Про це повідомляє прес-служба ЦДВР.

Україна зазнала одних із найбільших втрат у Другій світовій війні — понад 10 млн осіб, наголосили у прес-службі. Символічно, що саме українець — генерал Кузьма Дерев’янко поставив підпис від імені СРСР на фінальному документі війни — Акті про капітуляцію Японії 2 вересня 1945 р.

"Але якщо стежити російськими мас-медіа, складається враження, що Друга світова війна ніколи не закінчувалася. Що страшна загроза фашизму досі висить над світом, тільки її епіцентр перемістився з Берліна до Києва.

Мова російських ЗМІ переповнена словами, запозиченими із термінології пропаганди Другої світової війни: фашисти — ті, хто біля влади в Києві, карателі - українська армія, пособники — ті, хто підтримують українську владу. Ці слова апелюють до міфів, які досі лишаються в свідомості багатьох. Саме на ці стереотипи опирається Путін, проводячи агресію проти України.

Тому доки в свідомості українців існуватимуть міфи, зокрема, пов’язані з Другою світовою, до тих пір нами будуть маніпулювати і нас розколювати. Щоб спростовувати ці небезпечні міфи, Український інститут національної пам’яті підготував цю виставку", - сказав Голова УІНП Володимир В’ятрович.

Виставка вперше представляє український вимір Другої світової війни. Від 1 вересня 1939 р., коли українці у складі Війська Польського стали до бою з гітлерівськими агресорами, до останніх пострілів на Далекому Сході – у війні з Японією.

У центрі уваги експозиції – передусім Україна й роль українців у світовій війні. І найголовніше: внесок українського народу в перемогу над нацизмом. На всіх фронтах: від Атлантики до Тихого океану.

Виставку відкриють 29 вересня о 14:00 на площі перед КМДА (Хрещатик, 36) за участі голови УІНП Володимира В’ятровича, істориків-авторів виставки Сергія Громенка, Максима Майорова, Василя Павлова, Вікторії Яременко (Український інститут національної пам’яті) та Ігоря Бігуна (Центр досліджень визвольного руху).

 

29 вересня, вівторок, 14:00 

Місце: Хрещатик, 36 — площа перед Київською міської державною адмінстрацією

Виставку можна оглянути щодня до 6 жовтня 2015 р.

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".