В РФ встановили дошку на честь загиблого в Україні терориста. ВІДЕО

В Алтайському краї РФ родичі та знайомі загиблого на сході України місцевого жителя Івана Королькова встановили меморіальну дошку у дворі його будинку в селі Озерки.

Корольков воював у Донбасі у складі "збройних формувань самопроголошених республік", повідомляє Російська служба ВВС.

Поруч висадили вісім дерев - за кількістю уродженців Алтаю, які поїхали в Україну убивати українців, але загинули там самі.

Ініціатори меморіалу з регіональної організації ветеранів Афганістану та інших локальних воєн називають його "першою в Росії пам'ятною дошкою на честь загиблого героя Новоросії".

Іван Корольков, який служив у танкових військах РФ, загинув 28 січня 2015 під час боїв гібридної армії Росії зі Збройними силами України за Дебальцеве.

 Удома залишилася вдова. Без чоловіка, зате з меморіальною дошкою

Влада РФ публічно не визнає факту участі, загибелі і полону своїх військових у російсько-українській війні на Донбасі.

Все за темою "Меморіали"

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.