У Києві презентували виставку "Українська Друга світова"

У центрі Києва, перед Міською держадміністрацією, Український інститут національної пам’яті за участі Центру досліджень визвольного руху відкрили фотодокументальну виставку “Українська Друга світова”.

Виставка вперше представляє український вимір Другої світової війни. Від 1 вересня 1939 р., коли українці у складі Війська Польського стали до бою з гітлерівськими агресорами, до останніх пострілів на Далекому Сході – у війні з Японією.

У центрі уваги експозиції – передусім Україна й роль українців у світовій війні. І найголовніше: внесок українського народу в перемогу над нацизмом. На всіх фронтах: від Атлантики до Тихого океану.

Фото: Вікторія Скуба 

"Сьогодні, 29 вересня, згадуємо трагедію Бабиного Яру, одного зі страшних символів Другої світової війни. Вчора, 28 вересня, дата, коли було підписано Договір про дружбу, який встановив лінію розмежування між двома тоталітарними режимами, комуністичним і нацистським.

Якщо звернутися до завтрашньої дати — то теж можна знайти, якусь подію, пов’язану з історією Другої світової війни, і післязавтрашньої, і наступних. Тому що Україна опинилася в епіцентрі тої страшної завірюхи. Cтрашні втрати, яких українці зазнали в тій війні, стали можливими через те, що ми тоді не мали своєї держави.

Фото: Вікторія Скуба 

Українці воювали практично в усіх арміях, які перебували на наших землях під час Другої світової війни. Говоримо про цю війну, бо цього року 70-річчя її завершення.

А ще — тому що Україна зараз перебуває в іншій війні, яка палає на сході. У цій війні, яку веде Україна проти Росії, активно використовуються міфи, стереотипи та різноманітна брехня, пов’язані з Другою світовою війною. Відсутність у українців знань про те, якою насправді була та війна, дає російській пропаганді можливості для маніпуляцій", - сказав на відкритті Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

 Володимир В'ятрович відкриває виставку. Фото: Вікторія Скуба 

Виставку відкрили 29 вересня о 14:00 на площі перед КМДА (Хрещатик, 36) за участі Голови Українського інституту національної пам’яті, співавтора виставки Володимира В’ятровича, істориків-авторів виставки Сергія Громенка, Максима Майорова, Василя Павлова, Вікторії Яременко (Український інститут національної пам’яті) та Ігоря Бігуна (Центр досліджень визвольного руху), картограф Дмитро Вортман.

Для присутніх на відкритті провели екскурсію експозицією.

Виставку можна оглянути щодня до 6 жовтня 2015 р.

Після експонування в Києві виставку буде перевезено до Одеси, потім — до Черкас, далі — на Донеччину.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.