Історик Володимир В’ятрович прочитає у Львові лекцію «Друга світова. Війна пам’ятей»

Друга світова війна стала подією, що визначила майбутнє Європи та світу на багато десятиліть. Своє бачення цієї війни сформулювали практично всі її учасники. Як же бачить цю війну Україна?

 Два роки як Україна запровадила нову традицію вшанування жертв та учасників  Другої світової війни. Новий символ пам’яті - червоний мак.

Новий зміст — відмова  від святкування на користь вшанування, чесний діалог навколо складних сторінок  минулого та рівне вшанування пам’яті кожного, хто боровся з нацизмом у лавах  Об’єднаних націй (як держав, так і бездержавних народів).

 Чому важливі нові традиції вшанування пам’яті? Якою насправді була Друга світова  для українців? Як дивляться на війну інші країни, і як на неї дивимося ми?

 Про це та більше у відкритій лекції історика Володимира В’ятровича, голови  Інституту національної пам’яті в рамках освітньо-дискусійної програми Форуму  видавців "Уроки історії".

 "Друга світова війна стала подією, що визначила майбутнє Європи та світу на  багато десятиліть. Своє бачення цієї війни сформулювали практично всі її  учасники. — говорить Володимир В’ятрович. —

Окремі з них, намагаючись  його захистити, погоджуються навіть на ухвалення суворих законів, які  карали б тих, хто відважується на перегляд усталених поглядів. Чи існує в  наших науковців і політиків цілісне бачення війни та місця в ній українців, і чи  потрібне воно нам?"

19:00 - лекція Володимира В’ятровича "Друга світова. Війна пам’ятей"

Місце: готель "Жорж", конференц-зал (пл. Міцкевича, 1)

Лекція відбудеться в рамках презентації нового проекту Українського інституту національної пам’яті — фотодокументальної виставки "Українська Друга світова". Детальніше про виставку читайте тут.

Виставку можна оглянути щодня з 10 до 13 вересня 2015 р. на площі Ринок біля міської Ратуші.

Заходи відбудуться в рамках історичного майданчику Форуму видавців "Урок історії". Програму роботи майданчика можна подивитися тут.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.