Спецпроект

Відкривається міжнародна програма з досліджень Голодомору

Український центр досліджень Голодомору, Інститут історії України НАН України, Holodomor Reseаrch and Education Consortium (КІУС, Канада) започатковують постійно діючу програму "Seminarium".

Про це ІП повідомили організатори програми.

На Facebook Інституту історії України НАНУ висловлюється сподівання, що "Seminarium" стане творчою майстернею для студентів, аспірантів і молодих науковців, котрі "прагнуть нового знання у царині студій з Голодомору/геноциду та свідомі потреби постійного професійного й особистісного зростання".

Відкриття програми розпочнеться з дискусії "Осмислюючи "Жнива скорботи" Роберта Конквеста 29 років потому…".

Питання дискусії:

- Як з часу виходу книжки Роберта Конквеста змінились наші знання і уявлення про сталінську політику творення голоду?
- Як/чи відкриття радянських архівів допомогло глибшому осмисленню обставин виникнення, перебігу та наслідків Голодомору?
- Як/чи може академічне знання протистояти політизованим тлумаченням історії Великого Голоду 1932-1933 рр.?
- Чи спроможні "постсовєтські суспільства" долати історичні/колективні травми? Чи існують спеціальні "рецепти лікування" таких травм?

Час і місце: четвер, 15 жовтня 2015 р., 14:30. Київ, вул. Грушевського, 4, конференц-зала, аудиторія 615 (6-й поверх).

Запрошені експерти:
- Френк Сисин (Науково-дослідний і освітній центр вивчення Голодомору, Канадський інститут українських студій),
- Станіслав Кульчицький (Інститут історії України НАНУ),
- Андреа Граціозі (Університет Наполі, Італійське агентство з оцінки університетів і досліджень),
- Олександр Гладун, Наталія Левчук (Інститут демографії НАНУ),
- Геннадій Єфіменко (Інститут історії України НАНУ).

Партнери:
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет
- Національний університет "Києво-Могилянська академія", кафедра історії
- Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", кафедра історії
- Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського, Навчально-науковий інститут історії та права
- Рівненський державний гуманітарний університет, кафедра політичних наук
- Національний музей історії України у Другій світовій війні.

Роберт Конквест (1917-2015) – британський дипломат, історик і письменник, автор книг "Великий терор. Сталінські чистки тридцятих років" (1968), "Жнива скорботи: совєтська колективізація і терор голодом" (1986), людина, яка досягла життєвого успіху і справила вплив на концептуальне осмислення реальностей тоталітаризму і комунізму

Вхід вільний.

Дев’ять імен: репресована свобода

Народи Балтії у 1918-1920 рр. зуміли здобути та захистити незалежність. У Литві, Латвії та Естонії утворилися національні держави. Втім, у 1940 р. після окупації балтійських держав Червоною армією, між жорна радянських репресій потрапили представники усіх груп політичних еліт трьох країн, без різниці, якою була їхня попередня орієнтація – демократична чи вождистська.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.