Євреї просять владу відкрити Музей Голокосту в Бабиному яру

Єврейські організації України звернулись до керівництва країни з проханням посприяти у відкритті Музею Голокосту в Бабиному Яру до 75-річниці трагедії.

Про це сказав президент Єврейського Форуму України Аркадій Монастирський, повідомляє Укрінформ.

"Музей Бабиного Яру має з'явитись у Києві до 75-ї річниці трагедії. З початку розстрілів минуло 74 роки, але досі в Києві не існує музею, який би нагадував людям про цю жахливу трагедію", - сказав Монастирський.

Він зазначив, що сьогодні в Бабиному Яру та поблизу нього встановлено 25 пам'ятників, створено Національний історико-меморіальний заповідник, але огорожі навколо нього немає, відеоспостереження не ведеться.

Через це у Бабиному Яру вільно почуваються вандали. Так, у вересні на Менорі (золотому семистовбурному світильнику) з'явилася свастика, а напередодні Нового єврейського року в ніч проти 13 вересня невідомі підпалили пам'ятник.

У свою чергу директор Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" Борис Глазунов зауважив, що вже розроблений генеральний план облаштування території, є передпроектні пропозиції щодо Меморіального музею, розроблений проект Алеї праведників - і все це реально зробити до 75-ї річниці трагедії.

У цьому зв'язку представники єврейських організацій звернулись до керівництва  України з проханням про сприяння.

Все за темою "Бабин Яр"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.