Євреї просять владу відкрити Музей Голокосту в Бабиному яру

Єврейські організації України звернулись до керівництва країни з проханням посприяти у відкритті Музею Голокосту в Бабиному Яру до 75-річниці трагедії.

Про це сказав президент Єврейського Форуму України Аркадій Монастирський, повідомляє Укрінформ.

"Музей Бабиного Яру має з'явитись у Києві до 75-ї річниці трагедії. З початку розстрілів минуло 74 роки, але досі в Києві не існує музею, який би нагадував людям про цю жахливу трагедію", - сказав Монастирський.

Він зазначив, що сьогодні в Бабиному Яру та поблизу нього встановлено 25 пам'ятників, створено Національний історико-меморіальний заповідник, але огорожі навколо нього немає, відеоспостереження не ведеться.

Через це у Бабиному Яру вільно почуваються вандали. Так, у вересні на Менорі (золотому семистовбурному світильнику) з'явилася свастика, а напередодні Нового єврейського року в ніч проти 13 вересня невідомі підпалили пам'ятник.

У свою чергу директор Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" Борис Глазунов зауважив, що вже розроблений генеральний план облаштування території, є передпроектні пропозиції щодо Меморіального музею, розроблений проект Алеї праведників - і все це реально зробити до 75-ї річниці трагедії.

У цьому зв'язку представники єврейських організацій звернулись до керівництва  України з проханням про сприяння.

Все за темою "Бабин Яр"

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.