ЦЕНТР ДОВЖЕНКА СТВОРЮЄ МУЗЕЙ КІНО. Шукають дизайнера

Національний центр Олександра Довженка оголосив конкурс проектів інтер’єру Музею кіно.

Про це повідомляє DreamKyiv.

Конкурс триватиме до 8 листопада, оголошення переможців очікується 11 листопада. Призовий фонд складає 20 000 гривень. Переможець зможе координувати реалізацію свого проекту.

Як зазначають організатори конкурсу, до участі допускаються архітектори та дизайнери, без обмежень.

У своїх проектах вони повинні зберегти індустріальний простір кінокопіювальних цехів на київській вулиці Васильківська, 1, у приміщенні яких розташовано Центр.

 Нещодавно придбали нові експонати майбутнього музею - переглядовий столик та кінопроектор для 8-мм плівки. Фото: ФБ Центру Довженка

Під Музей кіно в Центрі Довженка виділена частина приміщень п’ятого поверху площею 1200 квадратних метрів, раніше там були цехи обробки плівки. Висота стелі – 5,78 метра.

Музей кіно має складатися з таких зон:

    - зона змінної експозиції/галерейний простір
    - постійна експозиція з чотирма тематичними секціями
    - музей виробництва (зі збереженням теперішнього виробничого циклу)   

Додатково в проекті мають бути зони спільного користування (коридор, туалет, кінокрамниця, зона відпочинку).

 

Проекти слід надсилати на адресу: competition@dovzhenkocentre.org. Додаткова інформація доступна за посиланням.

Національний центр Олександра Довженка — державне підприємство, що об'єднує державний кіноархів художніх фільмів та кінокопіювальну лабораторію. Фактично - державна фільмотека України.

Єдиний член Міжнародної федерації кіноархівів (FIAF) в Україні. Підпорядковується Міністерству культури та Державній агенції з питань кіно.

Інші матеріали про Національний центр Олександра Довженка

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.