У Музеї історії Києва - виставка про студентський Майдан 1990-го. ФОТО

25 років тому, 2 жовтня 1990-го, у Києві на площі Жовтневої революції (нині Майдан Незалежності) розпочався студентський страйк, який пізніше отримав назву "pеволюція на граніті".

З нагоди річниці Український інститут національної пам'яті разом із Музеєм історії міста Києва створили мультимедійну виставку "Майдан: Від незалежності до свободи".

Експозиція складається зі світлин і предметів, які нагадують про студентське голодування, акцію "Україна без Кучми" 2000–2001років, Помаранчеву революцію 2004-го та Революції Гідності 2013–2014 років. Також у залах встановлені мультимедійні монітори з відео з подій.

Відкриття виставки відбулося 2 жовтня 2015 року в Музеї історії міста Києва. Голова УІНП Володимир В’ятрович на відкритті сказав, що виставка присвячена дуже важливому періоду в українській історії і є інструментом для осмислення тих подій:

"Часом історія стає дуже місткою, і короткі періоди заміняють цілі століття. Коли ми говоримо про час між 1990 роком і 2015-м — ми говоримо про час зміни епох. Цією виставкою мирозповідаємо про 25 років через призму невеличкого шматка землі в центрі столиці — площі Жовтневої революції, яка потім стала майданом Незалежності. Це — місце трьох революцій, трьох Майданів.

Фото: Вікторія Скуба 

Але жодна з них не стала революцією вповні. Зараз ми отримали шанс завершити цю революцію перемогою. Чи нам знову доведеться починати нову революцію? Так, якщо ми не будемо пам’ятати трьох попередніх. Українське суспільство здебільшого досі залишається суспільством без пам'яті.

Ми надто мало використовуємо минуле як досвід. Наше завдання цією виставкою зробити крок до того, щоб українські Майдани стали частиною спільного досвіду – досвіду про те, що українці здатні об'єднуватися; що навіть коли ми боремося проти надзвичайно сильного ворога, то здатні перемогти, якщо ми разом".

Революція на граніті стала переломним моментом в утвердженні незалежності України.

Відеоролик, створений до 25-ї річниці Революції на граніті

"Студентське голодування 1990 року, яке потім здобуло назву Революція на граніті, привело до незалежності України, - наголосив Віце-прем'єр-міністр з гуманітарних питань Вячеслав Кириленко. Якби не було голодування — не було б Акта від 24 серпня 1991 року.

Коли два тижні я прожив, як студент філософського факультету і один із організаторів голодування, на тодішній площі Жовтневої революції, на моїх очах країна змінювалась.

Люди, які крім комунізму і марксизму нічого не чули, за дві-три години спілкування з голодуючими студентами йшли або з великим знаком запитання щодо того, чи справді Україна має єдину долю — бути під російсько-комуністичним ярмом, чи й узагалі - переконані, що треба змінювати країну".

 Фото: Вікторія Скуба 

На урочистому відкритті також були присутні учасники Революції на граніті Віктор Рог, Олексанр Ксенофонтов, Олесь Доній, Анжеліка Рудницька та інші.

У експозиції використано матеріали: зі збірок Музею Івана Гончара, ГО "Музей Майдану", Музею  Києво-Могилянської Академії, Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного, інформаційних агентств УНІАН та УКРІНФОРМ, Департаменту містобудування та архітектури КМДА, телеканалу ЕспресоTV, поета і барда Ігоря Жука.

Виставка працюватиме до 10 січня.

Адреса: Музей історії Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7)

Організатори виставки: Український інститут національної пам’яті, Музей історії міста Києва, Київська міська державна адміністрація, Департамент культури.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".