У Музеї історії Києва - виставка про студентський Майдан 1990-го. ФОТО

25 років тому, 2 жовтня 1990-го, у Києві на площі Жовтневої революції (нині Майдан Незалежності) розпочався студентський страйк, який пізніше отримав назву "pеволюція на граніті".

З нагоди річниці Український інститут національної пам'яті разом із Музеєм історії міста Києва створили мультимедійну виставку "Майдан: Від незалежності до свободи".

Експозиція складається зі світлин і предметів, які нагадують про студентське голодування, акцію "Україна без Кучми" 2000–2001років, Помаранчеву революцію 2004-го та Революції Гідності 2013–2014 років. Також у залах встановлені мультимедійні монітори з відео з подій.

Відкриття виставки відбулося 2 жовтня 2015 року в Музеї історії міста Києва. Голова УІНП Володимир В’ятрович на відкритті сказав, що виставка присвячена дуже важливому періоду в українській історії і є інструментом для осмислення тих подій:

"Часом історія стає дуже місткою, і короткі періоди заміняють цілі століття. Коли ми говоримо про час між 1990 роком і 2015-м — ми говоримо про час зміни епох. Цією виставкою мирозповідаємо про 25 років через призму невеличкого шматка землі в центрі столиці — площі Жовтневої революції, яка потім стала майданом Незалежності. Це — місце трьох революцій, трьох Майданів.

Фото: Вікторія Скуба 

Але жодна з них не стала революцією вповні. Зараз ми отримали шанс завершити цю революцію перемогою. Чи нам знову доведеться починати нову революцію? Так, якщо ми не будемо пам’ятати трьох попередніх. Українське суспільство здебільшого досі залишається суспільством без пам'яті.

Ми надто мало використовуємо минуле як досвід. Наше завдання цією виставкою зробити крок до того, щоб українські Майдани стали частиною спільного досвіду – досвіду про те, що українці здатні об'єднуватися; що навіть коли ми боремося проти надзвичайно сильного ворога, то здатні перемогти, якщо ми разом".

Революція на граніті стала переломним моментом в утвердженні незалежності України.

Відеоролик, створений до 25-ї річниці Революції на граніті

"Студентське голодування 1990 року, яке потім здобуло назву Революція на граніті, привело до незалежності України, - наголосив Віце-прем'єр-міністр з гуманітарних питань Вячеслав Кириленко. Якби не було голодування — не було б Акта від 24 серпня 1991 року.

Коли два тижні я прожив, як студент філософського факультету і один із організаторів голодування, на тодішній площі Жовтневої революції, на моїх очах країна змінювалась.

Люди, які крім комунізму і марксизму нічого не чули, за дві-три години спілкування з голодуючими студентами йшли або з великим знаком запитання щодо того, чи справді Україна має єдину долю — бути під російсько-комуністичним ярмом, чи й узагалі - переконані, що треба змінювати країну".

 Фото: Вікторія Скуба 

На урочистому відкритті також були присутні учасники Революції на граніті Віктор Рог, Олексанр Ксенофонтов, Олесь Доній, Анжеліка Рудницька та інші.

У експозиції використано матеріали: зі збірок Музею Івана Гончара, ГО "Музей Майдану", Музею  Києво-Могилянської Академії, Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного, інформаційних агентств УНІАН та УКРІНФОРМ, Департаменту містобудування та архітектури КМДА, телеканалу ЕспресоTV, поета і барда Ігоря Жука.

Виставка працюватиме до 10 січня.

Адреса: Музей історії Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7)

Організатори виставки: Український інститут національної пам’яті, Музей історії міста Києва, Київська міська державна адміністрація, Департамент культури.

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.