У Музеї історії Києва - виставка про студентський Майдан 1990-го. ФОТО

25 років тому, 2 жовтня 1990-го, у Києві на площі Жовтневої революції (нині Майдан Незалежності) розпочався студентський страйк, який пізніше отримав назву "pеволюція на граніті".

З нагоди річниці Український інститут національної пам'яті разом із Музеєм історії міста Києва створили мультимедійну виставку "Майдан: Від незалежності до свободи".

Експозиція складається зі світлин і предметів, які нагадують про студентське голодування, акцію "Україна без Кучми" 2000–2001років, Помаранчеву революцію 2004-го та Революції Гідності 2013–2014 років. Також у залах встановлені мультимедійні монітори з відео з подій.

Відкриття виставки відбулося 2 жовтня 2015 року в Музеї історії міста Києва. Голова УІНП Володимир В’ятрович на відкритті сказав, що виставка присвячена дуже важливому періоду в українській історії і є інструментом для осмислення тих подій:

"Часом історія стає дуже місткою, і короткі періоди заміняють цілі століття. Коли ми говоримо про час між 1990 роком і 2015-м — ми говоримо про час зміни епох. Цією виставкою мирозповідаємо про 25 років через призму невеличкого шматка землі в центрі столиці — площі Жовтневої революції, яка потім стала майданом Незалежності. Це — місце трьох революцій, трьох Майданів.

Фото: Вікторія Скуба 

Але жодна з них не стала революцією вповні. Зараз ми отримали шанс завершити цю революцію перемогою. Чи нам знову доведеться починати нову революцію? Так, якщо ми не будемо пам’ятати трьох попередніх. Українське суспільство здебільшого досі залишається суспільством без пам'яті.

Ми надто мало використовуємо минуле як досвід. Наше завдання цією виставкою зробити крок до того, щоб українські Майдани стали частиною спільного досвіду – досвіду про те, що українці здатні об'єднуватися; що навіть коли ми боремося проти надзвичайно сильного ворога, то здатні перемогти, якщо ми разом".

Революція на граніті стала переломним моментом в утвердженні незалежності України.

Відеоролик, створений до 25-ї річниці Революції на граніті

"Студентське голодування 1990 року, яке потім здобуло назву Революція на граніті, привело до незалежності України, - наголосив Віце-прем'єр-міністр з гуманітарних питань Вячеслав Кириленко. Якби не було голодування — не було б Акта від 24 серпня 1991 року.

Коли два тижні я прожив, як студент філософського факультету і один із організаторів голодування, на тодішній площі Жовтневої революції, на моїх очах країна змінювалась.

Люди, які крім комунізму і марксизму нічого не чули, за дві-три години спілкування з голодуючими студентами йшли або з великим знаком запитання щодо того, чи справді Україна має єдину долю — бути під російсько-комуністичним ярмом, чи й узагалі - переконані, що треба змінювати країну".

 Фото: Вікторія Скуба 

На урочистому відкритті також були присутні учасники Революції на граніті Віктор Рог, Олексанр Ксенофонтов, Олесь Доній, Анжеліка Рудницька та інші.

У експозиції використано матеріали: зі збірок Музею Івана Гончара, ГО "Музей Майдану", Музею  Києво-Могилянської Академії, Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного, інформаційних агентств УНІАН та УКРІНФОРМ, Департаменту містобудування та архітектури КМДА, телеканалу ЕспресоTV, поета і барда Ігоря Жука.

Виставка працюватиме до 10 січня.

Адреса: Музей історії Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7)

Організатори виставки: Український інститут національної пам’яті, Музей історії міста Києва, Київська міська державна адміністрація, Департамент культури.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.