Влада польського Щецина не чіпатиме пам'ятник Червоній армії

Влада Щецина (Польща) демонтує пам'ятник Червоній армії в центрі міста тільки після того, коли вирішить, чим його замінити.

Про це повідомляє Радіо Польща з посиланням на прес-секретаря міської ради Щецина.

"Нас не треба переконувати в необхідності демонтувати пам'ятник радянській армії, - наголосив речник міської влади. - Ми і так збираємося це зробити".

Із закликом демонтувати меморіал "Пам'ятник подяки Червоній армії", що стоїть у центрі Щецина, до влади міста звернувся Інститут національної пам'яті Польщі.

Фото: Kapitel/wikimedia

Прес-секретар міськради уточнив, що до прибирання радянського меморіалу треба підходити комплексно.

"Обеліск стоїть в самому центрі міста, на одній із головних вулиць, - зазначив він. - Ми не можемо просто взяти і прибрати його. Місто має намір провести конкурс серед архітекторів, щоб вирішити, як це місце буде виглядати потім. Тільки після цього пам'ятник можна буде демонтувати".

Речник додав, що в 2015 році цього точно не відбудеться.

Нагадаємо, що Інститут національної пам'яті Польщі протягом довгого часу закликає владу польських міст демонтувати пам'ятники часів комунізму. 6 жовтня з таким закликом інститут звернувся до влади Щецина.

Щецин - столиця Західно-Поморського воєводства, розташований на північно-західному кордоні Польщі. У квітні 1945 року місто було взяте військами 2-го Білоруського фронту в ході Штеттинської операції.

Рішенням Потсдамської конференції 1945 року тодішній німецький Штеттин із регіоном був переданий Польщі, в обмін на Західні Україну й Білорусь. Сюди, зокрема, переселяли українців в ході операції "Вісла" та інших депортацій, здійснюваних урядом соціалістичної Польщі.

Кілька тижнів тому в польському місті Пененжно було демонтовано пам'ятник радянському генералу українського походження Івану Черняхівському. Пененжно - колишній німецький Мельзак, Черняхівський загинув тут у лютому 1945 року під час боїв за територію Східної Прусії. Після війни Східна Прусія була поділена між Польщею та СРСР.

В Україні імена, пов'язані з вигнанням нацистів з території України, не підпадають під дію законів про декомунізацію.

Також:

У Варшаві демонтували пам'ятник Червоній армії. ФОТО

В Ізраїлі відкрили пам'ятник Червоній армії. ФОТО

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.