Журналістам проведуть екскурсію по військових похованнях Києва

Український інститут національної пам’яті запрошує представників ЗМІ відвідати екскурсію "Українські військові поховання Києва" територією Державного історико-меморіального Лук’янівського заповідника, що відбудеться 13 жовтня .

Співробітник Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд розповість про історію появи українських військових поховань на кладовищах столиці, боротьбу більшовицької влади з "культом могил" та сучасну роботу УІНП з обліку та збереження місць пам’яті.

Проходячи алеями цвинтаря, журналісти дізнаються, хто зі славних воїнів там похований, про міфи і легенди, пов’язані з ними, обставини поховання та посмертну память.

Тут, зокрема, є могили учасників бою під Крутами Володимира Шульгина і Володимира Наумовича, козака полку ім. П. Полуботка Миколи Забіяки, українського державного та військового діяча Зеленого Клину Юрія Глушка, сектор військових поховань учасників АТО.

13 жовтня, 11:00

Місце: Лук’янівський цвинтар (збір біля центрального входу вул. Дорогожицька, 7).

Екскурсія триватиме протягом години (з 11:00 до 12:00)

Акредитація обов’язкова:  тел.: +380 44 253-15-63+380 95 628-16-01

Нагадуємо, що 14 жовтня в Україні вперше святкуватимуть День захисника України.

 І. Б.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.