В Німеччині посадили 87-річну жінку за заперечення Голокосту

В Німеччині окружний суд Гамбурга засудив 87-річну Урсулу Хавербек-Ветцель до 10 місяців в'язниці за заперечення Голокосту.

Про це повідомляє Suddeutsche Zeitung.

Як пише видання, такі заяви засуджена зробила під час судового процесу у справі "бухгалтера Освенциму" Оскара Гренінга.

 Урсула Хавербек-Ветцель. Фото: Suddeutsche Zeitung

Раніше Хавербек-Ветцель вже засуджували до умовних термінів за тим же звинуваченням.

Наразі суд вирішив, що заяви 87-річної жінки "підігрівають агресивні настрої в суспільстві".

Хавербек-Ветцель заявляла журналістам, що табір смерті Аушвіц (Освенцим) не був місцем масового знищення євреїв, а також, що Голокосту не було як такого.

Раніше повідомлялося, що німецька прокуратура звинуватила 91-річну громадянку Німеччини у військових злочинах в Освенцимі.

Європейська правда

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.