ВІД КИЇВСЬКОЇ ВЛАДИ ВИМАГАЮТЬ РЯТУВАТИ ПАМ'ЯТКИ - ПЕТИЦІЯ

На сайті Київської міської ради з'явилася петиція з вимогою вжити заходів до припинення знищення історичних пам'яток столиці.

Петицію створив столичний краєзнавець Арсеній Фінберг.

"За останні роки ми бачили чимало прикладів знищення та руйнування історичних пам'яток міста, - йдеться у тексті петиції. - Вимагаємо вжити всіх заходів для унеможливлення їхнього знищення в майбутньому".

На думку авторів петиції, для порятунку історичних пам'яток треба:

- поновити й актуалізувати реєстр історичних памяток та архітектури в м. Києві;
- розробити сайт, що буде розповідати про них;
- дослідити всі шляхи, через які руйнували історичні пам'ятки минулі роки, та законодавчо закрити таку можливість у майбутньому;
- провести дослідження стану історичних памяток;
- розірвати договори оренди з власниками, що доводять пам'ятки до руйнації, та зобовязати їх відшкодувати місту шкоду / відновити історичні будівлі;
- заборонити встановлення балконів та кондиціонерів на історичних будинках;
- примусово змусити знести самовільні конструкції на історичних фасадах.

Наразі під петицією підписалося 3538 користувачів.

Для розгляду петиції київською владою необхідна наявність 10 тисяч підписів. Отже, необхідно ще 6462 підписи, які треба набрати протягом 62 днів.

Інші матеріали за темою "Пам'ятки"

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".