Презентували книгу "Майдан від першої особи. 45 історій". ФОТО

У Києві презентували книгу "Майдан від першої особи. 45 історій Революції Гідності".

Захід було організовано спільно з MediaHub, повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

"Це наша окопна правда, яка стане, коли вiйна завершиться, новим нашим наративом", – наголосила письменниця Оксана Забужко.

 

 Художник Андрій Єрмоленко переконаний – ми мусимо пам'ятати Майдан:

"Там зароджувалася нинішня армія. Влада вчила нас, як протистояти, як ставати сильнішими, як брати в руки зброю. На Майдані я побачив, як з митців перетворюються на воїнів. На Майдан ми йшли за справжністю. Найлегше сьогодні сказати, що Революція Гідності відбулася для того, щоб змінилися правлячі еліти. Насправді 1 грудня країна вийшла на війну.

Ми вже тоді зрозуміли, що Росія проти нас розпочала війну. Зараз кажуть про розчарування. Ми ж не ображаємося на лікаря, якщо він діагностує в нас хворобу. Майдан поставив діагноз цілій країні. Немає чого зневірюватися, потрібно продовжувати лікувати суспільство".

У рамках проекту "Майдан: усна історія" Українського інституту національної пам’яті та ГО "Фонд збереження історії Майдану" вже записано понад 500 спогадів. Вибрані з них склали книжку "Майдан від першої особи. 45 історій Революції гідності".

Також деякі з цих спогадів увійшли до книги "Вогонь Майдану. Щоденник революції. 21 листопада 2013 – 22 лютого 2014", яку представляють у цей самий час у Варшаві.

 

Ця книга – результат півторарічної роботи, розповіла координатор проекту Тетяна Ковтунович.

"Коли Майдан ще стояв, співробітники УІНП ходили туди й записували спогади людей, а з літа 2014-го ми запрошували учасників Революції в Інститут і продовжували фіксувати їхню пам'ять про Революцію Гідності. Назбирали близько 600 спогадів. Книга представляє увесь спектр Майдану".

 

Актор і "голос Майдану" Євген Нищук нагадав:

"Нам завжди дорікали, що незалежність нам легко далася. У 2013-му ми понесли страшні жертви.

Більшість хлопців я знав особисто. Тепер суспільство каже: ми не так живемо. Вибачте, але ці хлопці вмирали не за тарифи на газ. Це була Революція Гідності".

 "Ми побачили суспiльство iнших людей, а можливо перших. Людей з синьо-жовтими стрiчками. Тих, хто посмiхається i прагне кращого", – сказав Павел Боболович.

 Про свій досвід розповіли також Голова УІНП Володимир В’ятрович, народний депутати Юрій Дерев’янко та Ігор Луценко, юрист Дмитро Гузій та інші.

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.