Презентували книгу "Майдан від першої особи. 45 історій". ФОТО

У Києві презентували книгу "Майдан від першої особи. 45 історій Революції Гідності".

Захід було організовано спільно з MediaHub, повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

"Це наша окопна правда, яка стане, коли вiйна завершиться, новим нашим наративом", – наголосила письменниця Оксана Забужко.

 

 Художник Андрій Єрмоленко переконаний – ми мусимо пам'ятати Майдан:

"Там зароджувалася нинішня армія. Влада вчила нас, як протистояти, як ставати сильнішими, як брати в руки зброю. На Майдані я побачив, як з митців перетворюються на воїнів. На Майдан ми йшли за справжністю. Найлегше сьогодні сказати, що Революція Гідності відбулася для того, щоб змінилися правлячі еліти. Насправді 1 грудня країна вийшла на війну.

Ми вже тоді зрозуміли, що Росія проти нас розпочала війну. Зараз кажуть про розчарування. Ми ж не ображаємося на лікаря, якщо він діагностує в нас хворобу. Майдан поставив діагноз цілій країні. Немає чого зневірюватися, потрібно продовжувати лікувати суспільство".

У рамках проекту "Майдан: усна історія" Українського інституту національної пам’яті та ГО "Фонд збереження історії Майдану" вже записано понад 500 спогадів. Вибрані з них склали книжку "Майдан від першої особи. 45 історій Революції гідності".

Також деякі з цих спогадів увійшли до книги "Вогонь Майдану. Щоденник революції. 21 листопада 2013 – 22 лютого 2014", яку представляють у цей самий час у Варшаві.

 

Ця книга – результат півторарічної роботи, розповіла координатор проекту Тетяна Ковтунович.

"Коли Майдан ще стояв, співробітники УІНП ходили туди й записували спогади людей, а з літа 2014-го ми запрошували учасників Революції в Інститут і продовжували фіксувати їхню пам'ять про Революцію Гідності. Назбирали близько 600 спогадів. Книга представляє увесь спектр Майдану".

 

Актор і "голос Майдану" Євген Нищук нагадав:

"Нам завжди дорікали, що незалежність нам легко далася. У 2013-му ми понесли страшні жертви.

Більшість хлопців я знав особисто. Тепер суспільство каже: ми не так живемо. Вибачте, але ці хлопці вмирали не за тарифи на газ. Це була Революція Гідності".

 "Ми побачили суспiльство iнших людей, а можливо перших. Людей з синьо-жовтими стрiчками. Тих, хто посмiхається i прагне кращого", – сказав Павел Боболович.

 Про свій досвід розповіли також Голова УІНП Володимир В’ятрович, народний депутати Юрій Дерев’янко та Ігор Луценко, юрист Дмитро Гузій та інші.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.