У Росії підрозділ "Меморіалу" визнали "іноземним агентом"

5 листопада міністерство юстиції Російської Федерації включило у список некомерційних організацій - "іноземних агентів" Науково-інформаційний центр "Меморіал" – регіональну організацію, що входить до складу Міжнародного історико-просвітницького товариства "Меморіал".

Про це передає ИТАР-ТАСС.

 "Це – величезний удар для всіх тих, хто займається пам’яттю жертв радянського терору", – заявив керівник Міжнародного "Меморіалу" Арсеній Рогінський. За його словами, напередодні мін’юст провів перевірку організації та видав акт про відповідність її діяльності некомерційної організації з функціями іноземного агента. Однак два тижні, відведені на оскарження цього акта, ще не спливли. Рогінський обіцяє позиватися на міністерство до суду.

У самому мін‘юсті РФ заявили, що "факт відповідності організації ознакам некомерційної організації, яка виконує функції іноземного агента, встановлено в ході планової виїзної перевірки, проведеної Головним управлінням міністерства юстиції Російської Федерації по Санкт-Петербургу".

 Фото: ИТАР-ТАСС/Сергій Карпов

Між іншим, це вже четверта членська організація міжнародного товариства "Меморіал", яку внесено до реєстру "іноземних агентів".

Раніше такими визнали регіональне відділення громадської організації "Комісія із захисту прав людини "Меморіал" в Комі", міжрегіональну громадську організацію "Інформаційно-просвітницький центр "Меморіал" і міжрегіональну громадську організацію "Правозахисний центр "Меморіал".

Науково-інформаційний центр "Меморіал" було створено політв’язнем 1960-х рр. Веніаміном Йофе як осередок наукового забезпечення роботи історико-архівної комісії товариства "Меморіал".

Нині він включає в себе архів, бібліотеку, дискусійний і виставковий простір, віртуальний музей ГУЛАГу. Окрім цього, організація займається освітніми та видавничими проектами, проводить читання та інші заходи.

За словами Рогінського, НІЦ "Меморіал" зібрав унікальну базу даних про місця поховань жертв радянських репресій, якої немає ні в державних органів, ні в інших громадських організацій. Зокрема поховання в Сандармосі в Карелії і в Ковальовському лісі під Петербургом були знайдені саме "Меморіалом".

Богдан Гаврилишин: "Я читав Януковичу, як школяреві, підкреслював"

"У 2005-му Ющенко не робив рішень, а знаєте, жонглював. А може краще з тим, а може з тим, а може навіть із Януковичем. І коли Юля стала прем'єр-міністром, почалася війна: якщо вона була за щось, він був категорично проти..."

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?