У Севастополі спаплюжили вказівники до турецького меморіалу. ФОТО

В Севастополі невідомі вандалізували вказівник, який показує шлях до Меморіалу турецьким воїнам.

Про це у своєму Facebook написав голова Азербайджанської громади Криму Рагім Гумбатов.

На вказівнику, що показує напрямок до меморіалу, зведеного на честь турецьких воїнів, полеглих у Кримській війні [1853-1856 pp.], написали лайку, зазначив Гумбатов.

Він нагадав, що це не перший факт наруги над меморіалами загиблим у Кримській війні. У 2009 році вандалізували монумент азербайджанським воїнам, які брали участь у звільненні Севастополя від нацистських окупантів.

Фото: FB Рагіма Гумбатова

"У 2014-му було осквернено турецький меморіал, - зазначив кримський азербайджанець. - У травні нинішнього року знову вандалізували азербайджанський пам'ятник. "Війни" з мертвими нікому честі не роблять".

Нагадаємо, окупаційна влада Сімферополя організувала публічне спалення опудала президента Туреччини.

Кілька днів тому "голова адміністрації" окупованого Сімферополя Геннадій Бахарєв підтримав ідею перейменувати Турецьку вулицю міста у вулицю Олєґа Пєшкова - загиблого в Сирії російського пілота Су-24.

У 2012 році  Британія повідомила, що планує спорудити в Севастополі меморіал загиблим у Кримській війні британським воїнам.

Інше за темами ВАНДАЛІЗМ, ТУРЕЧЧИНА та КРИМСЬКА ВІЙНА

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.