Знайшли гробницю з серцем Сулеймана - чоловіка Роксолани

Гробниця з серцем османського султана Сулеймана I Пишного, яку вчені давно шукали, розташовується неподалік від міста Сігетвар на півдні Угорщини.

Про це заявив професор Норберт Пап з університету міста Печ (Угорщина), який проводив пошуки гробниці.

Археолог "практично впевнений" в тому, що виявлена ним прямокутна будівля є тим самим місцем.

Сулейман I помер в 1566 році під час облоги Сігетварa. Його тіло було перевезено в Стамбул і поховано в мавзолеї. Проте серце турецького правителя і чоловіка українки Анастасії Лісовської, відомої як Роксолана, так і залишилося в Угорщині.

Вчені давно шукають місце його поховання. Правління завойовника і реформатора Сулеймана (1494-1566) було "золотим віком" Османської імперії.

ТАКОЖ: Жіноче султанування в Туреччині розпочали і закінчили українки

"Наразі все вказує на те, що ця будівля могла служити гробницею Сулеймана, - зазначив Пап. - Однак, щоб визначити це зі 100-відсотковою точністю, будуть потрібні розкопки і дослідження сусідніх будівель", - говорить Пап.

Розкопкам передувала робота в архівах, в ході якої вчені шукали натяки на точне місце розташування гробниці. Дослідження місцевості, на якій зупинили вибір Пап і його колеги, виявило сліди кількох будівель. Одна з них була точно зорієнтована на Мекку.

Його Священна й Імперська Величність, Падишах, Султан султанів, Хан ханів (каган), Цезар Риму Сулейман І-ий Закононодавець (Пишний)

Ця місцевість підійшла під опис оттоманського поселення Турбек, заснованого в 1570-х роках на місці поховання серця Сулеймана. Воно служило місцем паломництва, поки не було зруйновано в 1680-х, після величезної перемоги над Османською імперією під Віднем.

У ході розкопок, які проводилися в жовтні і листопаді, вчені виявили прямокутну будівлю. Всередині - центральна кімната розміром приблизно 8 на 8 метрів.

Гробниця була розграбована. Деякі декоративні елементи залишилися недоторканими. Вони схожі на ті, що можна побачити в мавзолеї Сулеймана Пишного в Стамбулі.

Інше за темами НЕКРОПОЛІ та ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ

Новое Время

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.