В США презентували книгу "Брама Європи: історія України". ВІДЕО

У Вашингтоні презентовано книгу професора української історії Гарвардського університету Сергія Плохія "Брама Європи: історія України".

Про це повідомляє Голос Америки.

Автор презентував свою монографію в Інституті Кеннана (заснована в 1970-х установа, яка спеціалізується на дослідженні пострадянського простору).

Революція Гідності та війна України проти агресії РФ породила на Заході інтерес до української історії, зазначає видання. Але чимало американських фахівців в уряді, розвідувальних управліннях та в аналітичних центрах, які опікуються Україною, спеціалізуються на Росії.

"Більшість студентів, якщо вони беруть якісь курси з історії Східної Європи, то це російські курси. І традиція, яка сформована тут в російській історії, сформована російською імміграцією, переважно післявоєнного періоду", - пояснив Плохій, чому він взявся за написання цієї книги.  

Фахівців мало і в американській пресі: "Дуже багато було помилкових оцінок, історичних паралелей, алюзій так далі. Я зрозумів, що прийшов час просто відсунути всі свої інші проекти і зробити цю книжку".

Обкладинка

Книга "Брама Європи" на 400 сторінках охоплює історію України за 2500 років – від Геродота і до анексії Криму.

"Книга - дуже сучасна в плані питань. У ній я написав про політику, геополітику, культурну та етнічну ідентичність, міжнародні відносини і так далі, - підкреслив науковець. - По суті ця книжка намагається відповісти на всі питання, які з’явилися в новинах про події в України за останні 2 роки".

Одне з них: чому відмова від угоди про асоціацію з Європейським Союзом викликала революційну реакцію в Україні?

"Незалежність України завжди була в геополітичному контексті, в якому два полюса – Росія та Європа, - зазначив Плохій. - Європа для українців набагато більше, ніж просто Європа, з її перевагами, проблемами, Євросоюзом чи без Євросоюзу. Це те, що сидить глибоко в історії українців, їхній самоідентифікації як окремої нації".

За словами історика, думка про відсутність в українців власної національної ідентичності має глибоку традицію в російській історіографії. І саме вона спонукала мешканців Москви і Сибіру їхати на Донбас та розв’язувати там війну. 

"Мобілізація на Донбасі і в Росії відбувалася на ідеях величі російського народу. Це стара імперіалістична ідея, яка має ще дореволюційне походження, згідно з якою російська нація – це не лише сьогоднішні росіяни, а також, і українці і білоруси", - зазначив Плохій.    

Це – імперське бачення, говорить історик, згідно з яким лише імперії, держави, які існували у власних кордонах протягом тривалого часу, мають право на історичну легітимність та участь у міжнародних  процесах. Але ж більшість сучасних країн утворилися зовсім по-іншому, чимало з них – на уламках колишніх імперій.

"Кордони сьогоднішніх країн більш-менш базуються на кордонах, які накреслили лінгвісти, етнографи 20-го століття. Так зростали сучасні нації, такі як Німеччина чи Італія. Українська історія - дуже європейська історія".

Українська нація продовжує формуватися і сьогодні. Плохій не бачить нічого дивного в тому, що захищати українську незалежність  на фронт йдуть не лише українці, а і етнічні  росіяни та представники інших національностей.

Сучасна українська ідентичність – політична по своїй суті, вона не базується на етнічній ексклюзивності, пише він у своїй книзі. Саме в багатокультурній та багатоетнічній природі української нації полягає її сила, переконаний історик.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.