Венеціанка: "Декомунізація - право України, але закон слід змінити"

Декомунізація триває, законодавство планують вдосконалити. Мета незмінна — сформувати суспільний імунітет проти порушень прав людини й унеможливити пропаганду тоталітарних практик.

"Венеційська комісія визнала право України забороняти або навіть встановлювати кримінальну відповідальність за використання певних символів і пропаганду тоталітарних режимів", — ідеться в проміжній позиції Венеційської комісії та ОБСЄ щодо Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Рада Європи надала Києву низку рекомендацій, які дозволять привести закон у відповідність до стандартів Ради Європи, водночас зберігши його основне завдання щодо заборони комуністичної та націонал-соціалістичної пропаганди.

Венеційська комісія та Бюро демократичних інституцій та прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ визнають право України заборонити чи навіть криміналізувати певну символіку або пропаганду тоталітарних режимів, однак попереджають, що в нинішньому формулюванні закон може призвести до порушення права на свободу висловлювання.

Зокрема, Київ закликали точніше визначити термін "пропаганда" – таким чином, щоби це визначення "стосувалося лише чогось більшого, аніж простого вираження думок чи ідей".

Також експерти висловили думку, що закон містить суворі та непропорційні санкції. "Кримінальна відповідальність повинна бути лише щодо дій, які становлять небезпеку для суспільства", - пояснили в РЄ.

Окреме зауваження стосується заборони політичних сил, які порушують закон "Про засудження тоталітарних режимів". "Заборона таким партіям брати участь у виборах чи їх розпуск має бути останнім засобом впливу і застосовуватися лише у виключних випадках", - йдеться у висновку, схваленому у Венеції.

Ще одна проблема – можливість кримінального переслідування журналістів і фактичного запровадження державної цензури, включно із закриттям ЗМІ, якщо буде вирішено, що вони долучені до "пропаганди".

Результати цього етапу роботи Комісії та позицію України щодо отриманих попередніх рекомендацій озвучили на прес-конференції в Українському кризовому медіа-центрі Андрій Парубій, перший заступник голови Верховної Ради України; Павло Петренко, міністр юстиції; Ганна Гопко, голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах, співавторка закону; Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті; Сергій Пєтухов, заступник міністра юстиції України, учасник засідання Венеційської комісії; Ігор Розкладай, юрист Інституту медіа права, експерт "Реанімаційного пакету реформ".

Загалом визнаючи право України проводити декомунізацію, забороняти пропаганду та використання символів тоталітаризму, експерти Венеційської комісії висловили зауваження щодо, на їх думку, надто суворих санкцій за порушення Закону.

Україні рекомендують, зокрема, конкретизувати визначення терміну "пропаганда", щоб уникнути побоювань щодо можливого негативного впливу на свободу слова й академічну дискусію.

Оприлюднена позиція – проміжна, й обговорення вдосконалення згаданого закону з Венеційською комісією триває, зазначили експерти.

Україна детально ознайомиться із висловленими зауваженнями, опрацює їх і готова врахувати задля вдосконалення декомунізаційного законодавства.

Верховенство прав і свобод громадянина неможливе без безкомпромісного засудження та недопущення дій, які становлять безпосередню загрозу основоположному праву людини на життя.

Незасудження злочинів комунізму та відсутність санкцій щодо використання тоталітарних практик в управлінні державою призвело до масових порушень прав людини режимом Януковича, вбивств та війни.

Головна мета декомунізаційних законів — формування суспільного імунітету проти обмеження прав і свобод.

На думку Української держави, зазначеній у преамбулі Закону, закон приймався і втілюється "з метою недопущення повторення злочинів комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, будь-якої дискримінації за національною, соціальною, класовою, етнічною, расовою або іншими ознаками в майбутньому, відновлення історичної та соціальної справедливості, усунення загрози незалежності, суверенітету, територіальній цілісності та національній безпеці України".

Учасники прес-конференції також підкреслили, що Закон пройшов громадське обговорення, його прийняття відбулося згідно з парламентською процедурою, що засвідчено в ухвалі Конституційного Суду України.

Як відомо, декомунізацію та денацифікацію пройшли всі демократичні європейські країни, які постраждали від тоталітарних режимів. Саме політика національної пам’яті, частиною якої є декомунізація, стала одним із базових елементів демократичної трансформації.

Успіх і регіональні особливості таких урядових заходів підкреслено у резолюції Парламентської асамблеї ОБСЄ 2009 року: "Перехід від комуністичної диктатури до демократії не може бути здійснений миттєво. При цьому мають бути враховані історичний досвід і культурна спадщина відповідної країни".

У квітні 2015 року Верховна Рада України увалила пакет із чотирьох законів про декомунізацію: про засудження тоталітарних режимів, надання повного доступу громадянам до секретної документації радянських спецслужб, правовий статус учасників боротьби за незалежність і увічнення пам’яті про перемогу над нацизмом. Венеційська комісія висловила окремі рекомендації лише щодо одного із цих законів.

Започаткована після Революції Гідності декомунізація буде проведена повною мірою — запевнили учасники прес-конференції.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.