У Польщі вандали знищили пам'ятник жертвам єврейського гетто

У місті Сосновець Сілезького воєводства невідомі розбили пам’ятник єврейським жертвам місцевого гетто.

Про це повідомила місцева влада, передає Slawa. 

Пам'ятник у Сілезькому воєводстві встановили у 1995 році у пам'ять про євреїв, яких німці вбили на території місцевого гетто. Під час німецької окупації сюди примусово переселяли єврейські родини із Сосновця та регіону Заглемб'є. Улітку 1943 року, під час ліквідації гетто, тисячі людей депортували до німецького нацистського концентраційного табору й табору смерті Аушвіц-Біркенау.

Площа, де розташований монумент, названа на честь Юзефа та Болеслава Кожухів, які були пов'язані з організацією єврейського опору.

Мер міста Аркадіуш Хенчінський висловив обурення руйнуванням монумента та рішуче засудив акт вандалізму. Він запевнив, що пам'ятник відновлять і повернуть на його місце.

"За цією історією стоять наші сусіди. Діти, батьки, дідусі й бабусі. Люди, які разом творили наше місто. Я переконаний, що повага до їхньої пам'яті — наш спільний обов'язок. Руйнування цього пам'ятника — це зневаження їхньої гідності та болісної історії Сосновця", — зазначив мер міста.

Єврейська релігійна громада в Катовицях висловила обурення руйнуванням пам'ятника та закликала правоохоронців якнайшвидше встановити винних і з'ясувати мотиви їхніх дій.

 
Пам'ятник євреям у Сосновці. Зліва — до вандалізму, справа — після вандалізму
 Фото: Gazeta Miejska/Facebook

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".