У Золочівському замку розшифрували загадковий напис на камені за допомогою ШІ

Написи на каменях впродовж десятиліть пов’язували з Орденом тамплієрів.

Про це повідомили у Львівській національній галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького.

На двох каменях, які привезли до Золочівського замку із села Новосілки поблизу Золочева, збереглися незвичні написи та символи. Один із написів складається лише з окремих літер і численних крапок, через що тривалий час його зміст залишався незрозумілим.

Через загадковість каменів упродовж десятиліть виникали різні версії щодо їхнього походження. Зокрема, їх пов'язували з Орденом тамплієрів. Однак у замку зазначають, що камені походять із набагато пізнішого періоду — ймовірно, з XIX століття, коли було поширено створення символічних могил і таємничих печер у парках .

Розшифрувати один із написів вдалося Артуру Ратинському, який звернувся до директора Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького Тараса Возняка з результатами своїх пошуків. За словами Артура Ратинського, напис на камені насправді не зашифрований. Майстер вирізьбив перші літери кожного слова, а решту літер замінив крапками.

Дослідник встановив, що це фрагмент польською мовою "Трену XII" Яна Кохановського — твору, написаного як плач батька після смерті дитини. Ратинський пояснив, що на камені збігаються перші літери усіх 28 слів уривка в тій самій послідовності, а кількість крапок відповідає кількості пропущених літер. 

Для роботи дослідник використав ШІ-асистента Claude від Anthropic. Спочатку на основі фотографій вдалося відтворити послідовність літер і крапок, після чого програма шукала у збірці польських текстів рядки з відповідною послідовністю початкових літер. На думку Ратинського, зміст твору може вказувати на те, що камінь встановили на згадку про померлу дитину, ймовірно, у XIX столітті. З цією версією може бути пов'язаний і другий камінь, на якому зображені два переплетені вінки — терновий, що символізує мучеництво та смерть, і квітучий, який символізує життя та радість.

У Золочівському замку припускають, що обидва камені могли бути надгробками або кенотафами — символічними могилами, встановленими на пам'ять про померлу людину без поховання її останків у цьому місці. Остаточно підтвердити цю версію ще мають дослідники. 

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".