Палацу спорту у Києві присвоять ім’я Ігоря Турчина

Палац спорту у Києві отримає ім’я легендарного тренера гандбольного Спартака Ігоря Турчина.

Президент Федерації гандболу України Андрій Мельник порушив питання щодо вшанування пам'яті наставника на Генеральній асамблеї НОК України. Мельник запропонував присвоїти ім'я Турчина головній критій спортивній арені України. Саме на її майданчику виступав київський Спартак під проводом легендарного наставника.

Учасники Генеральної асамблеї одноголосно підтримали цю ініціативу. Міністр молоді та спорту України Матвій Бідний також заявив, що сприятиме цьому рішенню.

Турчин очолював Спартак з 1969 року. Під його керівництвом киянки 20 разів ставали чемпіонками СРСР та 13 разів вигравали Кубок європейських чемпіонів. Також його Спартак став першим чемпіоном незалежної України.

Ігор Турчин помер 1993 року. На момент смерті наставник став найтитулованішим тренером в історії гандболу. Його досягнення внесли до Книги рекордів Гіннеса.

"Ми чекали на це рішення 33 роки — з моменту смерті Ігоря Євдокимовича. Дякувати Богові, цей день настав, і ми безмежно щасливі! Ігор Євдокимович повністю на це заслуговує. Саме в столичному Палаці спорту ми грали найважливіші матчі, приймали найсильніших суперників планети, коли 13 разів здобували Кубок європейських чемпіонів, проводили поєдинки чемпіонату світу та міжнародних турнірів. Нарешті це здійснилося!", - прокоментувала Зінаїда Турчина, дворазова олімпійська чемпіонка, найкраща гандболістка XX століття.

 

Теми

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".