СБУ ПОЧАЛА ПЕРЕДАВАТИ СВОЇ АРХІВИ ІНСТИТУТУ НАЦПАМ'ЯТІ

Голова Служби безпеки України Василь Грицак і голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Володимир В’ятрович оголосили про підготовку передачі історичних матеріалів до майбутнього Архіву УІНП.

Про це повідомляє сайт УІНП.

За словами Грицака, СБУ продовжує надавати відкритий доступ до інформації з архівів КДБ УРСР у Києві та в регіонах, виконуючи закон "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

За вісім місяців поточного року понад 370 відвідувачів зробили близько 1100 відвідувань читального залу ГДА СБУ, повідомив голова СБУ.

Також за цей час зафіксовано 1377 звернень громадян, 173 з яких – іноземних; майже 60% звернень стосувалися пошуку або надання інформації про зниклих чи репресованих радянською владою родичів; 597 запитів про надання інформації організаціям, науковим установам, ЗМІ тощо.

У зв’язку із підготовкою до передачі історичних матеріалів до новостворюваного Архіву Українського інституту національної пам’яті планується ротація в керівництві Архіву СБУ, зазначив Грицак.

Попередній директор Галузевого державного архіву СБУ Ігор Кулик планує зосередити увагу на створенні нового архіву, до якого СБУ передасть всі архівні матеріали 1917-1991 років. За словами голови СБУ, на зміну Кулику має прийти керівник Центру досліджень визвольного руху Андрій Когут.

Когут - один із розробників закону "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", менеджер групи "Політика національної пам’яті" громадської ініціативи "Реанімаційний пакет реформ".

"Пріоритетними завданнями нового директора ГДА СБУ буде підготовка архівів КГБ для передачі в Архів УІНП, а до моменту передачі — забезпечення відкритого доступу до цих документів в нашому архіві", - наголосив голова СБУ.

В’ятрович висловив сподівання, що й архіви інших силових підрозділів будуть передані до спільного архіву УІНП:

"Сподіваюся, що інші правоохоронні органи України, які досі зберігають документи каральних спецслужб СРСР, за прикладом СБУ докладуть максимальних зусиль для забезпечення вільного доступу до історичних матеріалів та передачі їх до новостворюваного Архіву Національної пам’яті", - зазначив голова УІНП.

Загалом у фондах Галузевого державного архіву Служби безпеки України нараховується майже 180 тисяч одиниць зберігання (томів), створених у радянський період. Це 7 тисяч 172 погонні метри архівних документів.

Водночас в архівних підрозділах регіональних органів нараховується понад 730 тисяч томів радянського періоду – це 30 тисяч погонних метрів.

Кожна справа може містити від одного до тисячі документів. Початковими та кінцевими датами цих документів є 1920-1991 роки. В архівно-кримінальних справах трапляються документальні матеріали, які створювалися наприкінці ХІХ – початку ХХ століть і вилучалися як речові докази.

Також зберігаються матеріали архівних особових справ колишніх співробітників КДБ: в ГДА СБУ – 70 тисяч 661 одиниця зберігання, а в архівних підрозділах регіональних органів – 164 тисячі 814.

Все за темою "АРХІВИ"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.