Філатов: Єдиний варіант перейменування Дніпропетровська - "Дніпро"

Єдиною прийнятною новою назвою міста Дніпропетровськ може бути Дніпро.

Про це новообраний мер Дніпропетровська Борис Філатов заявив в інтерв'ю Українській службі ВВС.

"Єдиний прийнятний варіант, який може бути, - це "Дніпро". Все інше не буде сприйнято, це однозначно", - зазначив міський голова. - Зараз ніхто не асоціює назву міста з Петровським. Це вже злилося у ім'я власне. Тому - будемо думати".

За словами Філатова, Дніпропетровськ - єдине місто в країні, у якого немає визначеного імені і визначеної дати заснування.

"Якщо ми говоримо про офіційну дату заснування - 1776 рік - то ми всі чудово розуміємо, що вона була вигадана штучно: Леоніду Іллічу [Брежнєву] просто хотілося великого свята, і під це підігнали 200-річчя міста", - підкреслив мер.

Він нагадав, що на території Дніпропетровська і до 1776 року існували великі поселення - наприклад, Самар-Богородицька фортеця або Кодак, які в певний час були "навіть більшими за славне місто Чернігів".

"До Катеринослава [назва імперських часів - ІП] ми повернутися не можемо, тому що Катерина була імператрицею, що знищила останні залишки козацької вольниці, української державності", - наголосив Філатов.

Він також додав, що міська рада до 21 листопада не встигла ухвалити рішення щодо нової назви, як передбачає закон, тож тепер цим має займатися виключно Верховна Рада, а не міський голова.

Нагадаємо, в листопаді 2015 року Філатов заявив, що перейменування міста не повинно нав'язуватись, якщо більшість мешканців - проти.

В лютому 2014 року міська рада Дніпропетровська проголосувала за перейменування центральної площі міста з Леніна на Героїв Майдану.

У вересні 2015 року міська рада Артемівська (Донецька область) проголосувала за повернення місту його історичної назви Бахмут.

У жовтні 2015 року депутати міської ради Дзержинська (Донецька область) перейменували місто в Торецьк.

Ці рішення повинна затвердити своїм голосуванням Верховна Рада.

Декомунізаційні закони, серед яких є й закон про заборону пропаганди комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) режимів, а також їхньої символіки, вступили в дію 21 травня 2015 року.

Фахівці Українського інститут національної пам'яті створили інтерактивну карту з 877 населених пунктів, які мали бути перейменовані до 21 листопада.

Серед них був і Дніпропетровськ, названий у 1926 році на часть голови Центрального виконавчого комітету [уряду] Української соціалістичної радянської республіки в 1920-1938 роках Григорія Петровського.

ТАКОЖ: Дніпропетровськ - місто без історії. ЛЕКЦІЯ

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.