У Могилянці - конференція про Київ 1860-1920 років. ПРОГРАМА

У Києво-Могилянській академії відбудеться конференція "Живучи в модерному місті: Київ кінця ХІХ – середини ХХ століть".

Про це повідомляють організатори.

Виступи спікерів об'єднані за темами:

- "Ідентичності киян: на межі національних і локальних проектів",
- "Київ як поле культурних і політичних практик",
- "Київські образи та їх творці",
- "Ідеологізація міського простору",
- "Повсякденне життя і обивательські практики",
- "Місто в період політичних катаклізмів",
- "Вплив процесів модернізації на розвиток міста".

Завершальною подією конференції стане круглий стіл "Про що мовчить "Старий Київ"?" за участю Оксани Забужко, Михайла Кальницького, Арсенія Фінберга.

Час і місце: 10-12 грудня 2015 року. Київ, Центр польських та європейських студій НаУКМА, вул. Волоська, 10 (метро "Контрактова площа").

Вхід вільний.

ПРОГРАМА:

10.12.2015 – четвер

18:00-20:00 – "Збереження історичних пластів сучасного Києва": розмова з Ганною Бондар, в.о. Директора департаменту містобудування та архітектури КМДА

11.12.2015 – п’ятниця

9:30-11:30 Київ як поле культурних і політичних практик

Модераторка: Олена Бетлій
Інна Булкіна. – До історії київських поетичних антологій
Остап Середа. ­ Музичний театр і культурна політика у Києві в період "Великих реформ" (1860­-1870­-ті рр.).
Ольга Мартинюк. ­ Електоральні зібрання у Києві 1906-­1912 рр. як практика демократії
Дискутант: Сергій Єкельчик.

11:45­-13:45 Київські образи та їх творці

Модератор: Максим Яременко
Євгенія Сарапіна.­ Shaping and Transformations of Kyiv Collective Memory Mithologems: a Case Study of Kyiv Guidebooks
Катерина Диса.­Представлення образу сучасного міста в путівниках по Києву межі ХІХ-­ХХ ст.
Ольга Скороход.­ Київ у Лютневій революції: переусвідомлення унікальності та кристалізація українськості
Віталій Масненко.– Київ та "образ Києва" у житті та ментальному просторі В’ячеслава Липинського
Дискутантка: Інна Булкіна.

15:00­-17:00 Ідентичності киян: на межі національних і локальних проектів

Модераторка: Ольга Скороход
Олег Купчик. ­ Місця пам’яті азербайджанців у м. Києві в контексті їх громадсько­політичної активності в 1900–1920 рр.
Mariusz Korzeniowski.­Polacy w życiu kulturalnym Kijowa w latach pierwszej wojny światowej
Dariusz Tarasiuk.­Działalność polityczna Polaków w Kijowie w 1917 r.
Ірина Мелешкіна. ­ Театр "Кунст Вінкл" (1922-1928). Побутування єврейського театру у Києві І третини ХХ ст.
Дискутантка: Олена Бетлій

17:30­-19:00 Ідеологізація міського простору

Модераторка: Катерина Диса
Сергій Біленький. ­ Імперський урбанізм на пограниччі: Київ, 1800-­1905
Світлана Шліпченко. ­ Порядок і Форма: Просторові і соціальні трансформації міського парку
Сергій Єкельчик. ­ "Люба сестронько, милий братику": Хто, як і для чого відбудовував Хрещатик
Дискутантка: Наталя Шліхта

12.12.2015 – субота

9:30­-11:15 Вплив процесів модернізації на розвиток міста

Модераторка: Ольга Гнидюк
Стефан Машкевич. ­ The Role of Public Transportation in Pre­revolutionary Kiev
Анатолій Мельник. ­ Санітарно­епідеміологічна ситуація у м. Києві (1870­ті - 1880­ті)
Анна Тютюнник. ­ Організація допомоги психічнохворим у Російській імперії на прикладі будинку для божевільних Кирилівських богоугодних закладів (від заснування до 1917 р.)
Марина Кібальна. ­ Popular Science in Kyiv in the late 19th- early 20th century
Дискутантка: Катерина Диса

11:30­-13:00 Повсякденне життя і обивательські практики

Модератор: Віталій Скальський
Тетяна Водотика. ­ Зайнятість як повсякденна практика киян другої чверті ХІХ століття: еволюція та розвиток структури
Анастасія Боженко. ­ Модерне місто як символ свята: простір дозвілля киянина у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
Станіслав Могильний. ­ Гумор та сатира на сторінках київської преси початку ХХ століття: образи політики та повсякденного життя
Дискутантка: Катерина Кобченко

14:00-­15:30 Місто в період політичних катаклізмів

Модератор: Сергій Єкельчик
Гвідо Гаусманн. ­ Kyiv and the Dnipro at the Beginning of the 20th century. Enquiring the Environmental Approach to Urban Studies
Віталій Скальський. ­ Весняна повінь на Дніпрі 1917 р.
Яна Купчик. ­ Діяльність Київської міської думи по охороні громадського порядку у період революції
Тетяна Шевченко. - "С самого раннего возраста воспитывала я своего сына в коммунистическом и революционном духе'": „біле" київське міщанство в лещатах радянської держави
Дискутантка: Ольга Мартинюк

15:45­-17:15 Жіноче досвідчення міста

Модераторка: Ольга Мартинюк
Катерина Кобченко. ­ Жіноче студентство Києва кінця ХІХ – початку ХХ ст.: сторінки соціальної топографії
Олена Бетлій. – Буття киянкою в роки Першої світової війни
Ольга Гнидюк. ­ Материнство і дитинство у повоєнному місті: Київ
Дискутантка: Оксана Кісь

18:00-19:30 – круглий стіл: "Про що мовчить "Старий Київ"?" Учасники: Оксана Забужко, Михайло Кальницький, Арсеній Фінберг

Подія відбувається за підтримки представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні.

Афіша заходу

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.