Україна долучиться до міжнародного суду над комунізмом - В'ятрович

В українських архівах збереглося більше документів радянських спецслужб за інші пострадянські країни, окрім Росії.

Наприкінці минулого року в Естонії відбулася зустріч представників міністерств юстиції кількох посткомуністичних країн, на якій йшлося про необхідність масштабного судового процесу щодо злочинів комунізму.

Україна приєднається до зусиль країн-партнерів на урядовому рівні, — повідомив Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович в ефірі 5 каналу.

"Відкритий доступ до архівів радянських спецслужб буде використаний не тільки з історичною, але й з правовою метою. Зокрема, може йтися про притягнення до відповідальності конкретних виконавців політичних репресій. Звісно, більшість із них загинули або померли до цього часу.

Але однозначно варто говорити про використання матеріалів радянських спецслужб у підготовці серйозного і масштабного міжнародного трибуналу над комунізмом, про який дедалі частіше зараз говориться на міжнародному рівні", — заявив Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Раніше робочу групу з підготовки матеріалів до такого процесу створила Європейська платформа пам’яті та сумління, яка об’єднує державні та неурядові інституції у сфері національної пам’яті. Від України до її складу увійшли Центр досліджень визвольного руху та Меджліс кримськотатарського народу.

"Роль України у підготовці процесу дуже важлива, оскільки в українських сховищах збереглося набагато більше документів радянських спецслужб, ніж в архівах усіх країн Балтії разом. Це може дуже серйозно вплинути на результати підготовки до такого "комуністичного Нюрнбергу", – сказав В'ятрович.

"Судовий процес над злочцями комуністичних режимів, серед яких геноциди, масові репресії, депортації — це не питання помсти. Це — питання справедливості" — підкреслює Володимир В’ятрович.

Нагадаємо, що від 2015 року в Україні відкрито повний доступ до матеріалів репресивних органів радянського союзу. Відтак документи про порушення прав людини та злочини влади будуть не лише доступні кожному громадянину та іноземцю, але й будуть переміщені з відомчих архівів сучасних спецслужб до цивільногоархіву  — Архіву Інституту національної пам’яті. Підготовку до передачі вже розпочато в ГДА СБУ, на черзі — матеріали ГДА МВС та Служби зовнішньої розвідки.
 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.