У Європі розпочали підготовку до Нюрнбергу над комунізмом

Платформа європейської пам’яті та сумління, яка об’єднує 13 країн Центральної та Східної Європи, допоможе створити наднаціональний суд над міжнародними злочинами, вчиненими комуністами.

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

Платформа європейської пам’яті та сумління (ПЄПС) закликає створити наднаціональну судову інституцію, метою якої є засудження важких злочинів, скоєних комуністичним тоталітарним режимом.

Такий висновок міжнародної конференції "Правове врегулювання комуністичних злочинів", що відбулася в Європейському парламенті у Брюсселі за сприяння екс-президентів ЄП Єжи Бузека та Ганса-Герета Путтерінга.

На відкритті заходу Єжи Бузек підкреслив рішучість засудити осіб, що чинили комуністичні злочини, яку висловили міністри юстиції Європейського Союзу у Варшавській декларації від 23 серпня 2011 року.

ПЄПС засновує правову експертну групу для роботи над створенням наднаціональної інституції правосуддя, схвалює ініціативу Комітету з узгодження європейської історії при Європейському парламенті надати національні архіви про злочини тоталітаризму і закликає владу ЄС і урядів усього світу підтримати їхню роботу.

"Протягом 20 років після падіння комунізму в Європі національні суди виявилися неспроможними засудити воєнні злочини, геноцид, злочини проти людства та тортури, вчинені протягом тиранії. Широко відомі правові експерти, спеціалісти та члени Європейського парламенту із близько двадцяти країн дійшли у Брюсселі згоди, що міжнародними зусиллями необхідно досягти правосуддя за злочини комунізму", — йдеться в повідомленні Платформи.

"Схоже, Нюрнберг-2, розмови про який не вщухають на посткомуністичному просторі з 1989 року, таки може стати реальністю, - зазначив учасник однієї з конференцій ПЄПС, історик Володимир В'ятрович. - І якщо це відбудеться, то Східну Європу знову може розділити залізна завіса, по один бік якої в демократичних країнах комуністичний тоталітаризм буде остаточно засуджено, а по інший в напів- (а то й цілком) авторитарних країнах відбуватиметься його реабілітація".

1945: Як відбувався суд над нацистами у Нюрнберзі. ВІДЕО

На конференції наголошено, що заборона зворотної дії закону не поширюється на міжнародні злочини, що неодноразово було визначено постановою Європейського суду з прав людини. Оскільки національне право потребує доопрацювання, експерти покладаються на наднаціональне право.

"Навіть деякі експерти-юристи, учасники конференції з країн Західної Європи не знали масштабу злочинів за "залізною завісою". Це ще раз підтверджує, що слід докласти більше зусиль, щоб дійти згоди щодо спадщини комунізму на європейському рівні", — йдеться у матеріалах конференції.

Платформу європейської пам’яті та сумління було створено у жовтні 2011 року. ПЄПС об’єднала 21 державну установу з 13 країн Центральної та Східної Європи. Метою організації стало об’єднання зусиль задля поширення інформації про діяльність тоталітарних режимів і вшанування пам’яті жертв.

"Наша організація матиме певний ухил щодо поширення знань про тоталітарні режими на Захід, де це знання набагато слабкіше, - сказав тоді один із членів Платформи, заступник директора музею Варшавського повстання (Польща) Павел Укельський. - На Заході часто забувають про те, що в минулому столітті існувало не єдине абсолютне зло, яке було представлено нацизмом, але було й інше, яке представляв радянський комунізм".

Читайте також:

Нюрнберг комунізму. В Камбоджі впершу у світі судять червоних

"Нам усім треба покаятися за комунізм, як це зробили німці з нацизмом"

Від Януковича вимагають засудити комуністів

У Львові на біл-бордах зрівняли нацизм і комунізм. ФОТО

Гітлер проти Сталіна - хто був гірший?

Донецькі шахтарі спалили прапори СРСР і Третього рейху. ВІДЕО

Суд дозволив вивішувати радянську і нацистську символіку

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.