УІНП "спільно з громадськістю" створює Музей Майдану

21 січня відбудеться прес-конференція, на якій презентують новостворений Музей Майдану і представлять громадськості його директора.

Створення "Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності" – це результат співпраці держави та громадських ініціатив, зокрема Ініціативи Музей майдану/музей Свободи.

На прес-конференції представлять директора "Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності". Ним став представник громадської ініціативи, голова ГО "Музей Майдану" Ігор Пошивайло.

На директора покладаються завдання із організаційного супроводу створення Музею Майдану, його першої експозиції, вирішення бюджетних питань та організації відкритого конкурсу на посаду очільника установи.

Йтиметься також про підсумки роботи громадської ініціативи "Музей Майдану / Музей Свободи", завдання та перспективи новоствореного Меморіального комплексу.

Спікери:

  • Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті;
  • Ігор Пошивайло, новопризначений директор Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності, голова правління ГО "Музей Майдану";
  • Василь Рожко, начальник управління музейної справи Міністерства культури України;
  • Олександра Бакланова, партнер аналітичної компанії pro.mova.

Як відомо, громадські організації у співпраці з органами державної влади доклали зусиль, щоб зберегти пам’ять про ті події та надалі розвивати громадські практики, започатковані Майданом.

21 січня, четвер 13.00

Місце: Український кризовий медіа-центр (Український дім вул. Хрещатик, 2)

Організатори: Український інститут національної пам’яті спільно з громадською ініціативою "Музей Майдану / Музей Свободи".

Довідка:

Упродовж двох років, що минули від Революції Гідності, музейники, представники громадських організацій у співпраці з органами державної влади доклали зусиль, щоб зберегти пам’ять про ті події та надалі розвивати громадські практики, започатковані Майданом. Фактично велася робота над створенням багатофункціонального відкритого простору під умовною назвою МУЗЕЙ МАЙДАНУ.

Із січня 2014 року ініціатива "Музей Майдану / Музей Свободи" зібрала майже дві тисячі артефактів, документів та усних свідчень, що складуть основу новоствореного Меморіального комплексу, провела низку виставкових проектів в Україні й за кордоном, здійснила консультації із світовими експертами-музейниками,  взяла участь у навчальних поїздках з вивчення міжнародного досвіду і проаналізувала тенденції розвитку "музеїв пам’яті" та викликів, які стоять перед ними.

В основі Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності лежить концепт багатофункціонального музейного комплексу, метою якого є збереження пам’яті про події, учасників та наслідки Революції гідності, Помаранчевої революції, Революції на граніті.

Він покликаний поширювати ідеї гідності, свободи і незалежності, розкривати особливості боротьби за права та свободи у світовому контексті, сприяти активізації громадських ініціатив, консолідації та розвитку українського суспільства і формуванню відповідальності за своє майбутнє.

11 лютого 2015 року вийшов Указ Президента України "Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні" (№ 69/2015), 18 листопада 2015 — розпорядження Кабінету Міністрів України "Про утворення державного закладу "Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції гідності" (№ 1186-р).

І. Б.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.