У Києві може з'явитися пам'ятник Петлюрі

У рамках виконання указу президента щодо заходів з відзначення сторіччя подій Української революції 1917-21 років в Києві може з'явитися пам'ятник Симону Петлюрі та іншим діячам УНР.

Про таку можливість розповів директор Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович, повідомляє BBC.

"Важливим аспектом цього указу є та его частина, яка спонукає до встановлення місць пам'яті, пов'язаних з революцією 1917-1921 рр...", - відзначив пан В'ятрович під час спільного брифінгу з Адміністрацією президента.

"Дуже важливо, щоб у Києві нарешті з'явився пам'ятник Симону Петлюрі - головному отаманові Української народної республіки, людині, яка фактично стала символом цього руху", - наголосив чиновник.

Водночас заступник голови АП Ростислав Павленко розповів, що указ глави держави "передбачає заходи, які стосуються поширення інформації про події того часу, про вшанування діячів того періоду: Грушевського, Винниченка, Петлюри, встановлення відповідних пам’ятних знаків, наповнення змістом історичних питань".

Про підписання указу "Про заходи з відзначення сторіччя подій Української Революції 1917–21 років" президент Петро Порошенко оголосив під час свого звернення до Дня соборності України.

Під час Української революції 1917–21 років Симон Петлюра очолював збройні сили Центральної ради та УНР, пізніше був головою Директорії УНР. У радянській історіографії вважався одним з лідерів "українського буржуазного націоналізму".

Інші матеріали за темою ПЕТЛЮРА

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.