Кіровоград носив ім'я російської цариці, а не святої - історики

Комітет Верховної ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування підтримав перейменування міста Кіровограда на Інгульськ.

Цю назву вибрали із семи, запропонованих міською радою, повідомляє офіційний сайт Українського інституту національної пам'яті (УІНП).

При цьому "проросійське лобі" і далі намагається просунути колишню імперську назву для міста, зазначили в УІНП.

Противники назви "Інгульськ" стверджують, що назва пов’язана не з російською імператрицею Єлизаветою Петрівною, а з фортецею Святої Єлисавети, що була тут заснована в середині XVIII ст.

19 січня Кіровоградська міська рада звернулася до Верховної Ради і комітету з рішенням про свою незгоду з перейменуванням Кіровограда на Інгульськ.

"Єлисаветград – українське місто, назване на честь російської імператриці, у часи, коли Україна була в складі імперії", — підкреслив голова УІНП, кандидат історичних наук Володимир В’ятрович.

Ідею повернути Кіровограду стару російську назву активно просувають проросійські сили, вважає він.

Історики пояснюють: говорити про те, що місто названо на честь Святої Єлисавети — не коректно.

"В Україні, та навіть у Росії, не було культу святої Єлисавети, також не зводили церков на її честь. У місті ніколи не існувало жодної церкви святої Єлисавети, - зазначив доктор історичних наук Віктор Брехуненко. - Офіційний герб Єлисаветграда, затверджений 1845 року, містить вензель цариці Єлизавети Петрівни. Тож Російська імперія ніколи не приховувала, що місто уславлює саме її".

Також фахівці наголошують: якби не було козацьких поселень — зокрема, Інгульської слободи — місто тут ніколи б не розвинулося і фортецю російська імперська адміністрація не будувала б.

Нагадаємо, підсумки громадських слухань у Кіровограді, наукові рекомендації Всеукраїнської науково-практичної конференції "Перейменувальні процеси як цивілізаційний вибір українського суспільства" та експертизи Інституту історії України НАНУ та Інституту української археографії та джерелознавства НАНУ обґрунтовують неприйнятність перейменування Кіровограда на Єлисаветград.

Ними ж запропоновано надати Кіровограду назву Інгульськ, яка відповідає українській та світовій практиці надання населеним пунктам назв за гідронімом, перегукується з козацьким минулим міста і краю.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.