Поляки та українці згадують річницю найбільшого повстання проти Росії

У Польщі цими днями згадують річницю Січневого повстання – збройного виступу поляків проти панування Російської імперії на їхніх землях.

Про це повідомляє Польське радіо.

Повстання розпочалося 22 січня 1863 року і тривало протягом двох років. Участь у битвах та виступах взяли понад 200 тисяч осіб, окрім поляків за зброю також взялися литовці, українці та білоруси.

Повстанці створили тимчасовий Національний уряд, зайняли російські казарми на терені Царства польського. До осені 1864 року відбулося майже 1200 битв, останні загони партизанів чинили опір до весни 1865. Учасники вимагали повного відновлення польської незалежності, подібно як і під час Листопадового повстання 1830–31 років лунав лозунг "За нашу і вашу свободу", скерований до інших народів, які жили на землях давньої Речі Посполитої.

Повстання зазнало поразки. Тисячі учасників загинули, близько 40 тисяч були вислані до Сибіру. Січневе повстання стало важливим символом для наступних поколінь поляків у боротьбі за незалежність.

У п’ятницю спеціальні заходи з нагоди 153 річниці повстання відбулися у Президентському палаці в Варшаві. Тематична виставка у суботу відкриється в Історичному музеї.

У Києві 23 січня проходить зустріч, присвячена річниці повстання - організатором заходу на терені музею "Київська фортеця", де в XIX сторіччі розстрілювали полонених повстанців, стало посольство Польщі в Україні.

У програмі - лекція про незнані елементи історії повстання та демонстрація фільму "Ескадрон".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.