У Харкові відкрили архівні документи про Голокост

Документи про знищення євреїв у часи Другої світової війни стали доступні для ознайомлення у Державному архіві Харківської області (пр. Московський, 7).

Про це повідомляє офіційний сайт міської влади Харкова.

У читальному залі представлені документи, що підтверджують масові вбивства євреїв у роки нацистської окупації Харкова.

Як повідомила головний спеціаліст архіву Валентина Плісак, вперше до Дня пам'яті жертв Голокосту для харків'ян відкрили документи, що розповідають про особисті історії їхніх співвітчизників, які стали жертвами фашистської окупації.

"Завдяки цим документам можна дізнатися про перепис населення в період окупації, про умови життя людей єврейської національності в ті роки, - зазначила архівістка. - В одному з актів міститься інформація про розстріл 15000 чоловік у Дробицькому ярі".

Є документи, в яких містяться історії, складені за спогадами тих, хто вижив. В одному з таких документів розповідається про те, як розстріляли матір з двома дітьми, в іншому - про літню жінку, яка врятувалася втечею, але померла через сильні морози на шляху в селище Рогань.

Раніше ці документи були засекречені, тепер же ними користуються дослідники, наголосила Плісак. Зокрема, завдяки роботі з цими та іншими архівними документами вийшла Книга пам'яті Дробицького яру.

Ознайомитися з виставкою можна в період з 26 січня по 12 лютого. Для бажаючих співробітники архіву проведуть екскурсію.

Під час німецької окупації Харкова за три тижні в Дробицькому яру розстріляли приблизно 16-20 тисяч осіб, переважно євреїв та ромів. На цьому місці з 2002 року діє меморіальний комплекс "Дробицький яр".

Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту відзначається щорічно 27 січня, в день, коли в 1945 році радянські війська звільнили в'язнів концентраційного табору "Аушвіц-Біркенау" ("Освенцім") на території нинішньої Польщі.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.