Кальницький прочитає лекцію про київські хмарочоси

Київський міський журнал "Хмарочос" та книжкова крамниця "Хармс" розпочинають серію лекцій, присвячених історії Києва.

Про це повідомляє FB-сторінка заходу.

Перша лекція має назву "Хмарочоси по-київськи в історичній перспективі".

Історик Михайло Кальницький розповість, як формувався у різні часи силует забудови Києва, які будівлі вважалися тут містобудівними акцентами – "хмарочосами".

Від позаминулого століття місто незрівняно збільшилося як за населенням, так і за обсягами будівництва, але ставлення до багатоповерхівок здавна було у киян неоднозначним.

Час і місце заходу: вівторок, 2 лютого, о 19:30, книжкова крамниця "Хармс", вул. Володимирська, 45-а.

Вартість: 50 гривень. Зібрані кошти підуть на розвиток київського міського журналу "Хмарочос".

Організатори прагнуть показати українську столицю минулого з різних боків:

- як батьківщину перших у країні хмарочосів;
- як місто, що раз-по-раз оживало після числених катастроф;
- як туристичний центр початку ХХ століття;
- як багатонаціональне місто, де вирувало активне культурне життя перед революцією 1917-го року;
- як плацдарм для модерністського експерименту середини минулого століття.

Наступні лекції відбудуться 9, 16, 23 лютого та 1 березня.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".