Кальницький прочитає лекцію про київські хмарочоси

Київський міський журнал "Хмарочос" та книжкова крамниця "Хармс" розпочинають серію лекцій, присвячених історії Києва.

Про це повідомляє FB-сторінка заходу.

Перша лекція має назву "Хмарочоси по-київськи в історичній перспективі".

Історик Михайло Кальницький розповість, як формувався у різні часи силует забудови Києва, які будівлі вважалися тут містобудівними акцентами – "хмарочосами".

Від позаминулого століття місто незрівняно збільшилося як за населенням, так і за обсягами будівництва, але ставлення до багатоповерхівок здавна було у киян неоднозначним.

Час і місце заходу: вівторок, 2 лютого, о 19:30, книжкова крамниця "Хармс", вул. Володимирська, 45-а.

Вартість: 50 гривень. Зібрані кошти підуть на розвиток київського міського журналу "Хмарочос".

Організатори прагнуть показати українську столицю минулого з різних боків:

- як батьківщину перших у країні хмарочосів;
- як місто, що раз-по-раз оживало після числених катастроф;
- як туристичний центр початку ХХ століття;
- як багатонаціональне місто, де вирувало активне культурне життя перед революцією 1917-го року;
- як плацдарм для модерністського експерименту середини минулого століття.

Наступні лекції відбудуться 9, 16, 23 лютого та 1 березня.

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Пастор з Майдану Ральф-Ґергард Гаска

Якщо ці події нас чомусь навчають, то ось чому: перед силою цих багатьох «маленьких» людей, які з вірою у Господа ідуть своїми дорогами, не встоять жодні тирани і диктатори, і всі самозакохані та байдужі можновладці мають боятися їх, бо не вони переможуть.