Спецпроект

Уряд вдруге доручив провести конкурс на проект музею Революції Гідності

Кабінет міністрів України схвалив проведення відкритого міжнародного конкурсу на створення кращого ескізного проекту будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні - Музею Революції гідності.

Відповідне рішення було прийнято на засіданні уряду в середу, передає "Українська правда" з посиланням на "Інтерфакс-Україна".

Уряд доручив Мінкульту забезпечити організацію і проведення такого конкурсу із залученням установи, яке має досвід організації відповідних конкурсів, за рахунок коштів, передбачених в державному бюджеті та інших джерел.

При цьому уряд скасував своє попереднє аналогічне рішення від 18 травня.

Як відомо, 18 травня 2017 року Кабмін уже приймав проект розпорядження до Мінкульту про організацію та проведення такого конкурсу.

Меморіал і музей Революції створять у Києві на Алеї Героїв Небесної Сотні.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище