АРХІВИ АФОНСЬКИХ МОНАСТИРІВ ОЦИФРУЮТЬ

Представники Священного Кіноту Святої гори Афон і грецького телекомунікаційного холдингу "ОТЕ" підписали контракт про оцифрування стародавніх текстів афонських монастирів.

Про це повідомляє Інтерфакс.

Вартість контракту складає 7,7 млн євро.

Проект передбачає оцифрування документів і рукописів, що зберігаються в монастирських архівах і бібліотеках Афонського півострова.

Для забезпечення публічного доступу до документів буде створено спеціальний сайт кількома мовами й електронна бібліотека-архів Святої гори.

Інтернет-архів складатиметься з 900 тисяч оцифрованих рукописів, 450 тисяч друкованих видань, 550 тисяч історичних архівних документів, 146 тисяч предметів церковного мистецтва, 25 тисяч архітектурних ескізів і 2,5 тисячі годин документального відео.

Наразі на Святій горі діє 20 монастирів. Афон є особливою самокерованою адміністративною одиницею "Автономна чернеча держава" у складі Греці.

Кіноту належить верховна влада на півострові. Він складається з представників 20 монастирів, між якими розділена територія Святої Гори. Найвища юрисдикція належить Константинопольському патріархату Грецької православної церкви.

Візантійський імператор Костянтин Погонат віддав Афонський півострів у виключне володіння ченців у VII сторіччі. Перший монастир — Велика Лавра — на Афоні засновано в 962-963 роках.

Перший руський монастир — Пантелеймонів — закладено 1080 року. На Афоні перебували засновник Київської Лаври Антоній Печерський (XІ ст., там же на Афоні він був пострижений у ченці) та полеміст Іван Вишенський (XVI-XVII ст.). У 1780-х роках полтавчанин Паїсій Величковський заснував на Афоні козачий монастир - Іллінський Запорозький скит.

У монастирях Афона зберігаються десятки тисяч грецьких, слов'янських, арабських рукописів, цінні мистецькі твори (починаючи з IX століття). Збірки мало досліджені науковцями. Їх дослідження ускладнюється тим, що статут монастирської держави забороняє доступ на Афон жінкам, незалежно від наявності в останніх наукового ступеня.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.