У ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКУ ЗНЯЛИ ПАМ'ЯТНИК ДЗЕРЖИНСЬКОМУ. Фото

В центрі Дніпродзержинська Дніпропетровської області співробітники комунальних служб демонтували пам'ятник радянському діячеві, революціонерові, першому керівнику політичної поліції більшовиків і одному з ініціаторів червоного терору Феліксу Дзержинському.

Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна".

Демонтаж здійснено на виконання відповідного рішення Дніпродзержинської міської ради в рамках закону про декомунізацію.

 Фото: Twitter RevoLution

За словами керівника інформаційно-аналітичної служби Дніпродзержинської міськради Юрія Бережного, демонтований пам'ятник відвезуть на майданчик біля Музею історії міста, де зберігаються інші знесені раніше пам'ятники епохи тоталітаризму.

Фото: rbc.ua

За демонтажем пам'ятника, який тривав близько чотирьох годин, спостерігало близько ста жителів міста.

Фото: kstati.dp.ua

Пам'ятник був відкритий 6 листопада 1967 року, скульптор – уродженець Дніпродзержинська Іван Першудчев.

Як відомо, у січні 2016 року у Дніпропетровську знесли пам'ятник голові уряду УСРР, більшовику-революціонеру і одному з організаторів Голодомору Григорію Петровському.

Інше за темами МОНУМЕНТИ — ДНІПРОПЕТРОВЩИНАДЕКОМУНІЗАЦІЯ

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.