Валенсу знову звинувачують у співпраці з польським "КГБ"

Колишній президент Польщі (1990-1995) і засновник профспілки "Солідарність" (1980-1989) Лех Валенса в 1970-76 роках був платним інформатором спецслужб соціалістичної Польщі.

Про це заявив глава Інституту національної пам’яті Польщі (ІНП) Лукаш Камінський.

За словами глави ІНП, документи, які були вилучені під час обшуку в будинку останнього комуністичного міністра внутрішніх справ генерала Чеслава Кіщака [помер 5 листопада 2015 року - ІП], включають і зобов'язання надавати інформацію, підписане кодовим ім’ям Валенси - Bolek.

Серед документів нібито є також звіти і чеки на отримання грошей, підписані Валенсою.

Лауреат Нобелівської премії миру Лех Валенса раніше визнав, що підписав зобов'язання бути інформатором, але наполягає на тому, що ніколи ним так і не став.

У 2000 році спеціальний суд не виявив жодних доказів співпраці Валенси зі спецслужбами.

Валенса завжди заявляв, що подібні звинувачення є абсурдними. "Ви не можете змінити факти вашою брехнею, звинуваченнями і підробками", - цитує слова Валенси агентство AFP.

Він знову планує звертатися до суду з вимогою спростувати заяви про його роботу на спецслужби.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.