Заборона власноруч копіювати архівні документи - неправомірна. ЩО РОБИТИ

Дії працівників Центрального державного історичного архіву України (ЦДІАК), які не дозволили користувачеві зробити копії архівних документів на його власний фотоапарат, є неправомірними.

Про це в коментарі ІП заявив екс-керівник Головного державного архіву СБУ, а нині - начальник управління інституційного забезпечення політики національної пам'яті в Українському інституті національної пам'яті, Ігор Кулик.

Він нагадав, що в частині 2 статті 35 Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи" йдеться: "надання фізичним особам для користування в читальному залі архівної установи архівних документів, що належать державі, територіальним громадам ... здійснюється безоплатно".

Пункт 5 статті 20 цього ж закону дає право користувачам "виготовляти, у тому числі за допомогою технічних засобів, … копії документів і витяги з них, якщо це не загрожує стану документів та не порушує авторські та суміжні права".

За словами архівіста, пункт 14 розділу II "Порядку користування документами Національного архівного фонду України, що належать державі, територіальним громадам" забороняє працівникам архівів вимагати від користувачів "здійснення прямої чи опосередкованої оплати" за копіювання документів.

"Відтак відмова представників Центрального державного історичного архіву України у копіюванні архівних документів власними технічними засобами користувача є неправомірною", - підкреслив Кулик.

Екс-голова ГДА СБУ пропонує користувачам, які вважають, що працівники архівів порушили викладені вище норми, наступні правові дії: 1) скарга в Державну архівну службу на неправомірність дій, 2) скарга в Мін'юст; 3) судовий позов.

Нагадаємо, днями один із користувачів обурився неправомірними діями працівників ЦДІАК. Архівісти заборонили йому копіювати документи власним фотоапартом, змусивши скористатися платною послугою установи - по 41 грн за кожну копію.

Інші матеріали за темами АРХІВИ та ЗАКОНИ

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.