Родину Дастіна Гоффмана розстріляли під командуванням Щорса - aрхів СБУ

Родину відомого американського актора Дастіна Гоффмана - як і сотні інших киян - розстрілювали чекісти під командуванням Миколи Щорса, пам’ятник якому досі стоїть у Києві.

Про це написав у своєму Facebook заступник директора Галузевого держаного архіву Служби безпеки України історик Володимир Бірчак.

"У лютому 1919 року, коли Київ охопив більшовицький терор, під командуванням Миколи Щорса розстрілювали, саджали у тюрми та відправляли у концтабори, — пише Бірчак. — Саме в цей час більшовики розстріляли також дідуся та прадідуся відомого американського актора Дастіна Гоффмана. Його рідні були родом з Білої Церкви, ще перед Першою світовою вони емігрували до США, та коли почули про масові вбивства євреїв, дідусь Дастіна — Френк — повернувся до Києва врятувати родичів, натомість і сам став жертвою розправ чекістів".

 Дастін Гоффман

Як зазначає історик, на те, що Гоффманів розстріляли саме у 1919 році в період більшовицького терору у Києві, коли комендантом міста був Микола Щорс, вказують кілька джерел. Проте у деяких також зустрічається дані про розстріл 1921 році. 

"Однак я все таки відстоюю думку, що це був 1919 рік, адже це пояснює відсутність будь-яких документів. Ми перевірили — Галузевий державний архів СБУ, Центральний державний архів громадських об'єднань, Державний архів Київської області та Державний архів Хмельницької області — і, на жаль, нічого не знайшли. Під час більшовицького терору такі матеріали могли просто не заводитись, а людей розстрілювали без суду і слідства. Якби це був 1921 рік, то мало б хоч щось лишитись", — пише Бірчак.

Нагадаємо, днями міський голова Києва Віталій Кличко заявив, що пам’ятник Миколі Щорсу начебто не підлягає демонтажу через висновок про його культурну цінність.

Однак, згідно перехідних положень Закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки" пам’ятник Миколі Щорсу, чия діяльність була прямо пов’язана з установленням радянської влади на території України та боротьбою проти Української Народної Республіки, підлягає демонтажу і це не є предметом обговорення місцевих органів влади.

Якщо ж згідно оцінок експертної ради пам’ятник має мистецьку цінність, то може бути збережений у спеціальному місці — музеї чи заповіднику.

 Пам'ятник Миколі Щорсу на бульварі Шевченка в Києві. Джерело: wikipedia.org

Микола Щорс (1895 - 1919) — командир Червоної армії, брав активну участь у встановленні радянської влади на території України та збройній боротьбі проти Української Народної Республіки, комендант окупованого Києва (лютий 1919).

Пам'ятник Щорсу в Києві на бульварі Шевченка спорудили у 1954 році.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.