АНОНС: Публічна дискусія про український націоналізм і євреїв

У Києво-Могилянській академії відбудетсья круглий стіл на тему "Український націоналізм і євреї 1920-ті - 1950-ті роки"

Історія українсько-єврейських взаємин у міжвоєнний час, під час Другої світової війни та у перші повоєнні роки сповнена багатьох міфів. Вона частіше перетворюється на предмет політичних дебатів та ідеологічних суперечок, ніж на тему дискусій професійних істориків.

Як слушно зауважив Олександр Зайцев, "Між міфами неможлива дискусія, можлива лише війна". Тож метою заходу є фахове обговорення проблеми ставлення українського націоналізму до євреїв у декларативному та практичному вимірах.

Організатори сподіваються, що дискусія стане початком для ширшої ініціативи українських дослідників із вивчення, обговорення та осмислення проблеми.

Учасники дискусії:

Володимир В’ятрович – кандидат історичних наук, голова Українського інституту національної пам'яті, екс-директор Архіву Служби безпеки України. Дослідник Другої світової війни, Української повстанської армії, українсько-польських стосунків.

Олександр Зайцев – доктор історичних наук, професор Українського католицького університету. Фахівець з історії бездержавних націоналізмів у міжвоєнній Східній Європі, українського інтегрального націоналізму, стосунків націоналізму та релігії.

Юрій Радченко – кандидат історичних наук, директор Центру дослідження міжетнічних відносин Східної Європи. Досліджує історію Голокосту, українсько-єврейські стосунки, європейські праворадикальні рухи 1920–1940-х-рр. та колаборацію у Східній Європі в період Другої світової війни. 

Андрій Усач - керівник Архіву Центру досліджень визвольного руху, науковий співробітник Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького". Вивчає нацистський окупаційний режим в Україні, місцеву колаборацію та Голокост.

Модератори:

Сергій Гірік – кандидат історичних наук, викладач магістерської програми з юдаїки в НаУКМА, вчений секретар Української асоціації юдаїки.

Артем Харченко – кандидат історичних наук, доцент кафедри політичної історії НТУ "ХПІ", координатор проектів Центру дослідження міжетнічних відносин Східної Європи.

 



20 травня, п'ятниця, 15:00

Місце: Музей "Києво-Могилянської академії", м. Київ, вул. Григорія Сковороди, 2

Організатори: Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи, НаУКМА та Українська асоціація юдаїки.

Вхід вільний

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.