Архів зарубіжної україніки представив виставку до 130-річчя від дня народження Андрія Мельника

Центральний державний архів зарубіжної україніки (ЦДАЗУ) пропонує переглянути віртуальну виставку, присвячену 130-річчю від дня народження визначного українського політичного, військового і державного діяча Андрія Мельника.

Про це повідомляється на сторінці ЦДАЗУ в Фейсбуці.

 

Як зазначається, 12 рудня українці відзначали 130-ту річницю від дня народження Мельника – "полковника Армії УНР, активного учасника української революції 1917–1921 рр., борця за незалежність України".

"З цієї нагоди ЦДАЗУ підготував документальну онлайн виставку "Людина, воїн, політик", фрагмент якої пропонуємо вашій увазі", - зазначили в архіві.

З виставкою можна ознайомитися за посиланням.

Довідково. Андрій Атанасович Мельник (12 грудня 1890, Воля Якубова, Дрогобицький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — 1 листопада 1964, Кельн, ФРН) — голова Проводу Українських Націоналістів, другий голова ОУН. Один з найближчих соратників полковника Євгена Коновальця.

Один з організаторів Січових Стрільців, Української Військової Організації, Українського Національного Комітету, Української Національної Ради. Ініціатор створення та ідеолог Світового Конгресу Вільних Українців.

Помер 1 листопада 1964 року в м. Кельні (Німеччина). Похований 7 листопада 1964 року на цвинтарі Боневуа (фр. Bonnevoie) в Люксембурзі. 31 жовтня 1965 відкрито й освячено пам'ятник на могилі Мельника.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".