Інститут національної пам’яті у Вроцлаві може очолити радикальний націоналіст та антисеміт

5 лютого стало відомо, що новим керівником вроцлавського відділення Інституту національної пам'яті Польщі може стати Томаш Гренюх, який в минулому прославився радикальними націоналістичними поглядами.

Про це повідомляє Onet.pl.

 
Томаш Гренюх

Як відомо, Томаш Гренюх, колишній лідер Національно-радикального табору (ONR), доктор історії та співзасновник ONR в Ополє, був одним із організаторів першого маршу з нагоди Дня незалежності у Варшаві, а перед наступним закликав націоналістів брати участь у цьому заході.

Окрім організації поїздок опольських націоналістів до Варшави, Гренюх урочисто вшановував так званий "похід на Мисленіце". Йдеться про події вночі 22-23 червня 1936 р., коли праві бойовики на короткий час захопили Мисленіце, що у Малопольщі. Протягом декількох годин було знищено та пограбовано єврейські магазини, також була спроба підпалу синагоги.

Віце-мер Вроцлава Себаст'ян Лоренц повідомив, що висловив з приводу цього можливого призначення заперечення керівництву Інституту національної пам'яті у Варшаві.

Лоренц зазначив, що знає про минуле кандидата на посаду.

"Знаю, що Гренюх має неоднозначну репутацію. Зокрема, він в Ополе створив місцеве відділення радикальної націоналістичної організації ONR. Для мене він персона нон-грата в місті. Я звернувся з відповідним зверненням. Будемо чекати відповіді", - зазначив він.

У свою чергу, 9 лютого IPN відреагував на це призначення: "Доктор Томаш Гренюх перед тим, як зайняти посаду в.о. Директора відділення IPN у Вроцлаві, понад три роки працював у делегатурі Інституту національної пам'яті в Ополі, і майже півтора року керував нею.

Він виявився хорошим організатором. Стимулював діяльність делегатури, відкривав її для нових кіл, в т.ч. ветеранів та місцевого самоврядування. Його безпосереднє керівництво завжди заслуговувало найбільшої похвали.

Звинувачення проти доктора Томаша Гренюха пов'язані з його поведінкою в юності. За останнє десятиліття він визнав, що це були помилки, і вибачився за них".

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".