Андрій Мельник і ІІ Великий Збір українських націоналістів

Нещодавно посольства Держави Ізраїль і Республіки Польща у різкій формі вимагали від України не відзначати 130-ту річницю дня народження Голови ОУН полковника Андрія Мельника. Очевидно, що Україна як незалежна держава краще знає яких героїв шанувати. І все ж питання, ким для України є Андрій Мельник, і чому досі проти нього діють міфи радянської і російської пропаганди, залишається відкритим, оскільки його життєвий шлях, на жаль, залишається маловідомим, а отже належним чином не осмисленим

 

Впродовж п'ятдесяти років революційних подій Першої і Другої світових воєн він завжди був там, де кувалася доля і майбутнє українського народу.

Одна з таких маловідомих для широкого загалу сторінок його біографії пов'язана із вступом його на посаду Голови Організації Українських Націоналістів.

Андрію Мельнику судилося очолити ОУН після того, як у 1938 році в Роттердамі з безпосереднього наказу Сталіна було ліквідовано першого Голову ОУН Євгена Коновальця. На цей час минуло вже десять років, як відбувся Перший Конгрес Українських Націоналістів, на якому, власне, постала ОУН на чолі з Євгеном Коновальцем.

Європа жила у передчутті нової війни. Основні політичні події почали розгортатися у східній і центральній Європі. У 1938 році Мюнхенським договором була розчленована Чехословаччина. Українцям, які проживали на території сучасного Закарпаття, вдалося добитися від Праги права на автономію, яке було їм обіцяне ще 1918 року, коли створювалася Чехословацька держава.

На Закарпатті діяли кращі кадри ОУН, а тому дуже скоро ОУН охопила своїми впливами політичне, економічне, культурне життя маленької автономії. У лютому 1939 року були проведені вибори до Сойму Карпатської України, на яких перемогла коаліція самостійницьких сил, яку підтримувала ОУН.

Але вже у березні 1939 року Німеччина окупувала Чехію. Словаччина проголосила незалежність під протекторатом Німеччини, яка віддала Угорщині Карпатську Україну. Щоб зберегти свою незалежність, Сойм 15 березня 1939 року проголосив повну державну незалежність Карпатської України.

Натомість Угорщина ввела свої війська на Карпатську землю, щоб придушити волю українців Закарпаття жити державним життям. Створена членами ОУН "Карпатська Січ" більше місяця вела смертельну боротьбу з мадярськими окупантами. Однак сили були далеко нерівними. Карпатська Україна не встояла як незалежна держава.

 

Зліва направо: Євген Коновалець, Андрій Мельник, Соломія Охримович, Іван Хоменко. Околиці Відня, 1921 рік

Проте ОУН стала важливим фактором внутрішньої і зовнішньої політики. Без ОУН, а точніше її впливу не можливо було уявити політичне і громадське життя не тільки на теренах, де проживали українці, а й у Європі, яка з появою ОУН була змушена враховувати "українське питання".

Схвалений на Першому Конгресі Устрій ОУН постановив, що кожних два роки буде скликатися Великий Збір Українських Націоналістів. Однак з року в рік проведення Великого Збору відкладалося. І тільки в січні 1938 року Голова ОУН Євген Коновалець видав комунікат про невідкладне скликання ІІ Великого Збору Українських Націоналістів.

ІІ Великий Збір мав відбутися восини цього ж року. Відповідальним за його проведення було призначено Ярослава Стецька. Однак уже в травні 1938 року Євген Коновалець трагічно загинув, а отже довелося відкласти дату проведення Великого Збору.

Ситуація ускладнювалася ще й тим, що Євген Коновалець не призначив з числа членів Проводу Українських Націоналістів (ПУН) свого заступника, як це передбачалося Устроєм ОУН. Крім того, полковник Євген Коновалець поєднував посаду Начального Комаданта Української Військової Організації (УВО).

І хоч члени УВО влилися в ОУН, структура УВО формально продовжувала існувати. На чолі УВО автоматично опинився полковник Андрій Мельник, як заступник Євгена Коновальця. Очевидно, що цей факт мав велике, а можливо й вирішальне значення для обрання нового Голови ОУН.

До того ж Андрія Мельника в'язала давня, ще з часів російського полону, дружба з Євгеном Коновальцем. Разом з Євгеном Коновальцем він стояв біля витоків Української Народної Республіки, був активним її захисником, а після його трагічної смерті залишався одним із небагатьох авторитетних діячів національно-визвольного руху.

Тим часом керівництво ОУН взяв на себе так заний "Вужчий ПУН" у складі Омеляна Сеника, Ярослава Барановського та Ріхарда Ярого. Передбачалося, що Великий Збір ОУН відбудеться ще у листопаді 1938 року, однак низка подій у Європі, зокрема загострення політичної ситуації на Закарпатті, а згодом постання Карпатської України, до творення якої безпосередньо була причетна ОУН, вплинули на те, що проведення ІІ Великого Збору Українських Націоналістів було відкладено на серпень 1939 року.

Його підготовкою зайнявся уже згадуваний Ярослав Стецько, до якого долучився Микола Сціборський.

 
Поручник УСС Андрій Мельник, 1914

ІІ Великий Збір Українських Націоналістів відбувся у Римі 26-27 серпня 1939 року на вулиці Корзо д'Італія, в пансіоні професора Євгена Онацького.

В Архіві ОУН зберігся протокол ІІ Великого Збору, який дуже добре передає атмосферу цього зібрання. Ось його фрагмент: "...Збір відкрив Голова ПУН вступною промовою, в якій вказав на завдання ОУН, II ВЗУН та на вагу часу, який переживаємо. Вождь зголосив перед образом упавшого Вождя приявність 22 учасників II ВЗУН та свою і ОУН готовість іти за геройським прикладом Євгена Коновальця.

Промова Вождя, яку присутні вислухали стоячи, зворушила до глибини душі всіх і зосередила їх думки біля Роттердамської Могили та довкола Особи, що перейняла по Євгенові Коновальцеві керму боротьби народу за визволення.

Могутній образ сл. п. Вождя побіч націоналістичного Тризуба пригадував героїку революційного життя та його трагічну велич, що їх Вождь підкреслив сильними словами. Коли, звернений до образу Покійного, Вождь складав свій глибоко передуманий і пориваючий душу звіт, приявні переживали одну з найбільш урочистих хвилин свойого життя.

Вождь з'ясував історичну ролю УВО-ОУН у боротьбі за визволення та епохальне значення Євгена Коновальця в розгортанні цієї боротьби. Вождь подав перспективи розвитку Руху та видвигнув ті принципи, на яких базується Рух, підкресливши, зокрема, вимоги щодо характеру членства. Наприкінці Вождь висловив признання бійцям за свободу і поклін упавшим героям...

Слідує апель поляглих. Зачитуються імена Поляглих упродовж останніх десяти років, при чому учасники ВЗУН, стоячи, повторяють при кожному прізвищі: "Живе вічно!".

Головуючий Микола Сціборський відчитав передане йому усно завіщання Вождя Євгена Коновальця про призначення Ним своїм Наступником Андрія Мельника. Приявні, повставши з місць, окликують Андрія Мельника Головою ПУН і Вождем Націоналістичного Руху трикратним: "Слава Вождеві, Андрієві Мельникові!..".

Характерно, що всі учасники Великого Збору склали присягу Андрію Мельнику: "Присягаю Богові і Україні честю моєю, честю поляглих у бою героїв на кров славної пам'яті Вождя всіма силами і ціною життя мойого боротися за Українську державність і здійсняти ідеї Українського націоналізму, зберігати таємниці організації, вірність, хоробрість та послух Вождеві й Організації Українських Націоналістів".

Проте ІІ Великий Збір увійшов в історію не тільки тому, що на ньому було обрано Андрія Мельника Головою ОУН. Так, ОУН отримала гідного лідера. Але й означила нові ідейно-політичні орієнтири у боротьбі за визволення української нації.

Великий Збір у Римі передусім дав відповіді на виклики, перед якими опинилася нація напередодні Другої світової війни. Зокрема, у документах Великого Збору відзначалося, що змагання за повне визволення та створення Самостійної Соборної Української Держави – це питання життя або смерті української нації.

При цьому наголошувалося, що українські визвольні змагання всеціло підметні в своїй основі і незалежні від кожночасного укладу міжнародних сил. Іншими словами, проголошувалася засада "опори на власні сили". Виключався будь-який компроміс з окупантами. Врешті, ОУН взяла на себе відповідальність за долю української нації.

 

Коли учасники Великого Збору роз'їжджалися, почалася Друга світова війна. Але, як образно висловився відомий історик ОУН Зиновій Книш, за "п'ять хвилин перед дванадцятою ОУН під проводом Андрія Мельника стала готова до нового бою".

Полковник Андрій Мельник назавжди залишиться у вітчизняній історії як один із визначних державних і політичних провідників нації у ХХ сторіччі. Для широкого українського загалу, він передусім - Голова ОУН, Провідник Організації, яка у всі часи асоціюватиметься із безкомпромісною боротьбою українського народу за свою державу.

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: вечірні лекції та футбол

Розпланував на зиму серію лекцій; усі захоплені цим задумом, має бути надзвичайно цікаво обговорити так багато різних тем зі знавцями. У нас тут зібралися люди небувалого розмаїття талантів та навичок; важко навіть уявити собі товариство із настільки різношерстим досвідом. В одній хатині зібраний досвід з усіх країн та всіх кліматів! Що за пістряве зборище знань!

Юрій Рудницький: «Слов’яни». Передпрем’єрні нотатки

Промо-ролик нового 12-серійного українсько-словацького серіалу "Слов'яни" на YouTube уже третій місяць, але трапився автору цих рядків на очі лише на минулих вихідних. У Словаччині прем’єра цієї кіносаги вже відбулася 10 березня на телеканалі TVJOJ. Українські глядачі зможуть побачити її на телеканалі «1+1» сьогодні 3 травня.

Робоча група з розробки концепції меморіалізації Бабиного Яру: Заява робочої групи з розробки концепції меморіалізації Бабиного Яру

Редакція "Історичної правди" отримала від одного з народних депутатів текст звернення Робочої групи з розробки концепції меморіалізації Бабиного Яру до Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики. Публікуємо цей документ повністю

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: рис з фігами та ціле відро какао

Запровадили посаду нічного вартового, переважно для спостереження за південним сяйвом, як дотепер було ледве видно. Споглядач має озирати щогодини або частіше, якщо щось можна побачити. Йому дозволено мати какао та сардини з хлібом і маслом