У Слов'янську відкрили меморіальну дошку капітану Ігорю Грішину

Це перша з двадцяти меморіальних дощок на честь борців за незалежність України, що їх Український інститут національної пам'яті відкриє в Донецькій та Луганській областях.

Меморіальну дошку капітану Збройних сил України Ігорю Грішину встановили при вході до школи № 13 (вул. Ясна, 9). У церемонії відкриття, що відбулася цієї суботи, 21 травня, взяли участь сестра загиблого героя Ірина Козадой, заступник міського голови Юрій Підлісний, керівник відділу обліку та збереження місць пам'яті УІНП Павло Подобєд, військові побратими, учні й викладачі школи.

 

Ігор Грішин родом зі Слов'янська, кадровий військовий. Після захоплення міста пішов добровольцем у Збройні сили України. Служив бортовим авіаційним техніком вертолітної ланки 16-ї окремої бригади армійської авіації 8-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ. 2 травня 2014 року під час патрулювання Слов'янська його вертоліт Мі-24 збили з переносного зенітно-ракетного комплексу.

Ігор та його побратим загинули на місці, третій член екіпажу потрапив до полону. В Ігоря Грішина залишились дружина та дві доньки 1995 та 2005 року народження. 20 червня 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня посмертно.

"Саме завдяки таким людям, для яких присяга та слово честі – не просто гарні слова, сьогодні у Слов'янську можна спокійно вийти на вулицю, пенсіонери одержують пенсії, працюють школи, ходить громадський транспорт, люди одержують нормальні атестати про освіту, які визнаються в світі. Там, де є сьогодні Збройні сили України, там є нормальне життя.

Думаю, кожен, хто був у Слов'янську під час окупації, в цьому переконався. Тому сьогодні, відкриваючи цю дошку, я в першу чергу звертаюсь, школярі, до вас: ідучи до школи, звертайте на неї увагу. Це не просто шматок каменя. Це пам'ятний знак реальному чоловіку, який віддав за Україну, за свою сім'ю, за рідний Донбас найдорожче – власне життя. Якщо такі люди будуть для нас дороговказом, Україна зміниться", – зазначив на церемонії представник Інституту національної пам'яті Павло Подобєд.

 

Директор школи Анатолій Погорєлов розповів, що ця меморіальна дошка – один із етапів великої роботи із вшанування пам'яті всіх героїв, що загинули за Україну. Восени минулого року в шкільному музеї відкрили стенд, присвячений Ігорю Грішину.

Надалі заплановане оформлення окремої тематичної музейної кімнати за сприяння Українського інституту національної пам'яті, Асоціації дослідників військово-історичної спадщини "Плацдарм", волонтерів. Допомогти може кожен небайдужий громадянин.

Після церемонії Павло Подобєд прочитав для школярів лекцію "Уродженці Донеччини у боротьбі за незалежність України".

В рамках розпочатої цьогоріч програми Інститут національної пам'яті відкриє до кінця року на звільнених територіях 20 меморіальних дощок героям війни. Її буде продовжено і в наступні роки – меморіальними знаками "Борцям за волю України" вшановуватиметься пам’ять сучасних героїв та учасників українського визвольного руху у ХХ столітті.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".